АНОНС: Авторська екскурсія «Про що розповідають давні стіни»

Екскурсію про написи-графіті на стінах Софії Київської проведе В'ячеслав Корнієнко 8 листопада.

Про це інформує Національний заповідник "Софія Київська".

Під час екскурсії ви матимете змогу почути історії давніх киян, які закарбувалися на стінах Софійського собору. Про них ми дізнаємось завдяки вивченню стародавніх графіті – настінних написів та малюнків, які наші далекі предки видряпували тут сотні років тому.

Графіті хтось не так давно влучно назвав "SMS-ками середньовіччя". Сьогодні таких "SMS-ок" у Софії нараховуємо близько 7,5 тисяч. Звісно, під час екскурсії неможливо охопити таку кількість графіті, але Ви матимете змогу пройтися нестандартним маршрутом по Софійському собору та побачити на власні очі деякі родзинки нашої епіграфічної колекції, доторкнувшись до живих свідчень історичного минулого.

Розкриватимемо таємниці разом із багаторічним дослідником графіті В'ячеславом Корнієнком.

Коли: 8 листопада о 14.30

Вартість: 250 грн

Тривалість: 1,5 год.

Попередня реєстрація за посиланням.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.