На Сумщині правоохоронці вилучили в "чорного археолога" прикраси Х-ХІ століття

Чоловік незаконно здійснював археологічні розкопки та привласнював знайдене майно. За даним фактом у поліції відкрили кримінальне провадження.

Про це повідомила поліція Сумської області.

До поліції надійшла оперативна інформація про те, що невідома особа, на одній з інтернет-платформ здійснює незаконний продаж історичних цінностей, а саме чоловічих та жіночих речей 10- 11 століття. Правоохоронці відреагували на повідомлення та розпочали перевірку по даному факту.

Як попередньо встановили працівники сектору дізнання Сумського районного управління поліції у співпраці з кіберполіцією Сумської області, чоловік без відповідного дозволу, проводив земляні пошуково-археологічні роботи, під час яких знайшов унікальні пам'ятки, що мають особливу історичну та культурну цінність. Тож, діючи всупереч вимог чинного законодавства, "археолог" не повідомив відповідний орган охорони культурної спадщини про знахідки та привласнив їх.

Під час санкціонованого обшуку за місцем мешкання чоловіка, поліцейські виявили ряд артефактів, що відносяться як до чоловічих, так і жіночих прикрас 10-11 століття. Зокрема, пояс з металічними накладками, скроневі срібні кільця, срібні та бронзові браслети, уламки дротових шийних гривень, скляні та металічні намистини, металічні перстні різних типів, підвіски, близько 10 бронзових бубонців та близько сотні бронзових ґудзиків.

У склад скарбу також входили срібна німецька монета, карбована між 985 та 995 рр., предмети з заліза – ножі, ключі, навісний замок, два серпи, кістяна накладка на великий гребінь, що належить типу, характерного для 11ст. та з 10 пряслиць овруцького походження.

Все знайдене поліцейські вилучили та направили на експертне дослідження. Після чого історичні цінності будуть направлені до Національного музею історії України.

За даним фактом у поліції відкрили провадження за ч.1 статті 193 Кримінального Кодексу України "Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї". Досудове розслідування триває.

 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.