АНОНС: Екскурсія «Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви»

Скарбниця Національного музею історії України запрошує 12 листопада на авторську екскурсію «Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви».

Про це інформує Скарбниця Національного музею історії України.

В ході екскурсії ви дізнаєтеся про масштаби меценатської діяльності гетьмана Мазепи та козацької старшини з розбудови культури та церкви в часи козацької держави – Гетьманщини.

Особливу увагу звернемо на унікальні меморіальні пам'ятки-вклади до церков України безпосередньо від гетьмана та його оточення, які зберігаються в Національному музеї історії України та в Національний заповідник "Києво-Печерська лавра".

Все це в авторській екскурсії старшого наукового співробітника музею, Оксани Терещук.

Початок екскурсії "Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви" у неділю, 12 листопада, о 13:00.

Необхідно зареєструватися заздалегідь за телефоном: (044) 280-13-96

Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра").

Вартість участі – 150 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 100 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври)

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.