До "Тустані" евакуювали старовинну бойківську хату

До музею заповідника "Тустань" на Львівщині евакуювали старовинну хату бойків.

Про це пише zaxid.net.

Архітектурну памʼятку виявили під час експедиції в гірському селі Плавʼя Стрийського району. Під час розбирання конструктивних елементів, у ній виявили декоративне різьблення, сховане під тиньком, а також записки та речі її перших власників. Хату відреставрували, тепер вона доповнить експонати скансену.

"Її ще у 1926 році збудував місцевий селянин Данило Мадиняк. Чоловік звів будинок для своєї сімʼї. Родина Мадиняків була заможною, тому змогла під час будівництва оселі використати сучасні на той час технології, зокрема накрити хату черепицею, а не соломою, і саме ця черепиця фактично врятувала оселю від руйнування", – розповіли у Тустані.

Попри хороший стан, будинок почав руйнувався і потребував негайної евакуації. У липні 2023 року хату у родини викупили та перевезли до Урича, де є заповідник "Тустань". Їх фінансово підтримала Організація реагування на надзвичайні ситуації в сфері культури (CER) з Нідерландів.

Дослідники, які оглянули хату, виявили, що там є унікальне декоративне різьблення не тільки назовні, але і всередині хати, воно збереглося під штукатуркою. А під час розбирання будинку виявили записки та речі тодішніх власників.

Хату перевозили до Урича двома вантажівками, а потім збирали майже 3 місяці. Частина деревʼяних елементів була пошкоджена, довелося замінити зігнилі бруси та дошки. Всі роботи проводили згідно з традиціями народного зодчества: у відповідні дні, із закладанням символічних оберегів. Новий будинок відкритий для огляду туристів.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.