В Україні запрацював електронний реєстр памʼяток культурної спадщини

В повному обсязі він стане доступний громадськості з 1 січня 2024 року.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
29 листопада у Києві презентували інформаційно-комунікаційну систему обліку нерухомих об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України" (єПам'ятка).

"Завдання щодо розробки реєстру нерухомих пам'яток України перебуває у своїй фінальній стадії реалізації. Ми очікуємо, що 1 січня для більшості користувачів, для тих, хто матиме доступ до відповідного ресурсу, ми зможемо продемонструвати нашу інформаційну систему. Поки що я використовую термін "інформаційна система" до цієї бази даних, оскільки для того, щоб та інформація, яка буде зібрана та представлена до широкого доступу, стала справді Державний реєстром, ми маємо провести ще певну роботу", - сказав під час презентації т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він зазначив, що наразі по Україні є близько 140 тисяч пам'яток, і понад 100 тис. вже внесено в систему. Це об'єкти культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва.

Під час презентації відзначалося, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам'яток України на всіх рівнях державного управління.

"єПам'ятка" взаємодіятиме з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку забудовники зможуть отримати погодження та дозволи на роботи в історичних містах та на пам'ятках в онлайн-режимі, що знизить корупційні ризики у галузі будівництва.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.