В Україні запрацював електронний реєстр памʼяток культурної спадщини

В повному обсязі він стане доступний громадськості з 1 січня 2024 року.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
29 листопада у Києві презентували інформаційно-комунікаційну систему обліку нерухомих об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України" (єПам'ятка).

"Завдання щодо розробки реєстру нерухомих пам'яток України перебуває у своїй фінальній стадії реалізації. Ми очікуємо, що 1 січня для більшості користувачів, для тих, хто матиме доступ до відповідного ресурсу, ми зможемо продемонструвати нашу інформаційну систему. Поки що я використовую термін "інформаційна система" до цієї бази даних, оскільки для того, щоб та інформація, яка буде зібрана та представлена до широкого доступу, стала справді Державний реєстром, ми маємо провести ще певну роботу", - сказав під час презентації т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він зазначив, що наразі по Україні є близько 140 тисяч пам'яток, і понад 100 тис. вже внесено в систему. Це об'єкти культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва.

Під час презентації відзначалося, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам'яток України на всіх рівнях державного управління.

"єПам'ятка" взаємодіятиме з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку забудовники зможуть отримати погодження та дозволи на роботи в історичних містах та на пам'ятках в онлайн-режимі, що знизить корупційні ризики у галузі будівництва.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.