IN MEMORIAM: помер очільник закарпатських політв'язнів Іван Коршинський

У віці 95 років помер Іван Коршинський, який очолював Закарпатську крайову організацію Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

Про це повідомили на сторінці Закарпатської ОВА у Facebook.

"Видатна постать в історії Закарпаття та всієї країни. Мудра і чуйна Людина. Людина-легенда. Його не зламали арешти радянської влади та роки в таборах ГУЛАГу", — пишуть в ОВА.

Іван Коршинський народився 5 червня 1928 у селі Буштино Закарпатської області. У 1945 році був заарештований органами МДБ СРСР, обвинувачувався у підпільній боротьбі проти більшовицького режиму, організованої ОУН. Згодом звільнений з ув'язнення.

У 1947—1948 роках — студент Ужгородського державного університету.

У 1948 році заарештований удруге, засуджений до 10-ти років ув'язнення за статтею 54-10 ч.1 КК УРСР "контрреволюційна агітація і пропаганда", термін ув'язнення відбував у таборі особливого режиму в Карагандинській області Казахської РСР. У 1955 році звільнений із ув'язнення.Продовжив навчання в Ужгородському державному університеті, медичний факультет якого закінчив у 1961 році.

Іван Коршинський був відомим лікарем-хірургом, знаним науковцем, громадським і культурним діячем, народним депутатом України ІІ скликання, почесним членом крайового товариства "Просвіта". Багато років поспіль він очолював Закарпатську крайову організацію Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

"Із Іваном Коршинським переплетена історія двох поколінь моєї родини. Він, як і брати Климпуші, зокрема Василь – брат мого діда – вижив у "Долині смерті" в Карагандинській області. А вже значно пізніше разом із татом Орестом Климпушем пан Іван представляв Закарпаття як депутат у Верховній Раді другого скликання. Це покоління – взірець стійкості і шляхетності, а ще великої віри в Україну. Це покоління, без якого ми би не прокинулися після тоталітарного сну", - написала на своїй сторінці у Facebook голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.
 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.