Українські державні архіви в цілому відповідають Європейській політиці доступу - результати дослідження

Відомі попередні результати загальноєвропейського опитування щодо впровадження Рекомендації Ради Європи R (2000)13 щодо європейської політики доступу до архівів.

Про це на своїй сторінці на фейсбук написав голова Державної архівної служби України Андрій Хромов.

Дослідження проводилося онлайн за допомогою професійного інструменту опитування (EFS Survey by Tivian). Польова робота проводилася з 10 жовтня по 4 листопада 2022 року. Воно було проведене шляхом опитування співробітників архівів та різних груп користувачів. До опитування долучилися респонденти з 39 європейських країн, зокрема і з України.

Рада Європи (РЄ), місією якої є захист прав людини, плюралістичної демократії та верховенства права, а також сприяння обізнаності та підтримці розвитку культурної ідентичності та розмаїття Європи, визнала зростаючу важливість доступу до архівів у той час і зробила кроки для встановлення системи принципів і вимог у цій галузі.

У 1996 році Парламентська асамблея РЄ рекомендувала "зацікавленим країнам надати можливість особам, які постраждали від цього питання, вивчити, на їх запит, файли, які зберігаються на них колишніми спецслужбами".

Після кількох років підготовки та переговорів РЄ нарешті прийняла 13 липня 2000 року "Рекомендацію № R (2000) 13 державам-членам щодо європейської політики доступу до архівів".

Ця Рекомендація була першим міжнародним стандартом у цій галузі. Вона не вимагає одноманітності від держав-членів і враховує різні суспільні, архівні та адміністративні традиції; однак вона чітко висловила спільні принципи, дотримання яких очікує від усіх держав-членів. Хоча це не обов'язковий юридичний документ, його моральне та політичне значення показало, чого очікують у цій сфері всі країни.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".