На Буковині відреставрували Хотинську фортецю

У середньовічній Хотинській фортеці на Буковині закінчили реставрацію мурів, які були в аварійному стані.

Про це повідомила Державна інспекція архітектури та містобудування України, пише zaxid.net.

"Одна з найстаріших памʼяток архітектури складається із замку (цитаделі) та самої фортеці, куди входить комплекс різних історичних споруд. Останні роки комплекс потребував суттєвого ремонту для запобігання подальших вікових руйнувань. Окремі ділянки оборонних мурів були в аварійному стані. Серед основних робіт були розчищення поверхні мурувань, реставрація кладки, захист поверхні мурувань і влаштування водовідводу", – повідомили у ДІАМ.

Хотинський замок спорудили на Дністрі ще у XIII ст. на місці давньоруського городища X ст. У минулі століття вона була однією з наймогутніших оборонних фортець у Східній Європі, багато разів перебудовувалась. 

Через своє стратегічне і прикордонне розташування впродовж семи століть Хотинська фортеця була військовим форпостом багатьох держав – Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Речі Посполитої, Османської, Австро-Угорської та Російської імперій.

У 1621 році під Хотином польське, литовське і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного розгромило 160-тисячну армію турецького султана Османа ІІ. Ця перемога осбабила Османську імперію і зупинила її загарбницькі плани проти Речі Посполитої.

Вдруге турецьке військо там розгромили 1673 року під проводом майбутнього короля Речі Посполитої, а тоді – коронного гетьмана Яна Собеського. 

У XX ст. Хотинська фортеця стала одним із найпопулярніших в Україні туристичних об'єктів і належить до семи чудес України.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.