На Буковині відреставрували Хотинську фортецю

У середньовічній Хотинській фортеці на Буковині закінчили реставрацію мурів, які були в аварійному стані.

Про це повідомила Державна інспекція архітектури та містобудування України, пише zaxid.net.

"Одна з найстаріших памʼяток архітектури складається із замку (цитаделі) та самої фортеці, куди входить комплекс різних історичних споруд. Останні роки комплекс потребував суттєвого ремонту для запобігання подальших вікових руйнувань. Окремі ділянки оборонних мурів були в аварійному стані. Серед основних робіт були розчищення поверхні мурувань, реставрація кладки, захист поверхні мурувань і влаштування водовідводу", – повідомили у ДІАМ.

Хотинський замок спорудили на Дністрі ще у XIII ст. на місці давньоруського городища X ст. У минулі століття вона була однією з наймогутніших оборонних фортець у Східній Європі, багато разів перебудовувалась. 

Через своє стратегічне і прикордонне розташування впродовж семи століть Хотинська фортеця була військовим форпостом багатьох держав – Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Речі Посполитої, Османської, Австро-Угорської та Російської імперій.

У 1621 році під Хотином польське, литовське і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного розгромило 160-тисячну армію турецького султана Османа ІІ. Ця перемога осбабила Османську імперію і зупинила її загарбницькі плани проти Речі Посполитої.

Вдруге турецьке військо там розгромили 1673 року під проводом майбутнього короля Речі Посполитої, а тоді – коронного гетьмана Яна Собеського. 

У XX ст. Хотинська фортеця стала одним із найпопулярніших в Україні туристичних об'єктів і належить до семи чудес України.

 

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.