На Буковині відреставрували Хотинську фортецю

У середньовічній Хотинській фортеці на Буковині закінчили реставрацію мурів, які були в аварійному стані.

Про це повідомила Державна інспекція архітектури та містобудування України, пише zaxid.net.

"Одна з найстаріших памʼяток архітектури складається із замку (цитаделі) та самої фортеці, куди входить комплекс різних історичних споруд. Останні роки комплекс потребував суттєвого ремонту для запобігання подальших вікових руйнувань. Окремі ділянки оборонних мурів були в аварійному стані. Серед основних робіт були розчищення поверхні мурувань, реставрація кладки, захист поверхні мурувань і влаштування водовідводу", – повідомили у ДІАМ.

Хотинський замок спорудили на Дністрі ще у XIII ст. на місці давньоруського городища X ст. У минулі століття вона була однією з наймогутніших оборонних фортець у Східній Європі, багато разів перебудовувалась. 

Через своє стратегічне і прикордонне розташування впродовж семи століть Хотинська фортеця була військовим форпостом багатьох держав – Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Речі Посполитої, Османської, Австро-Угорської та Російської імперій.

У 1621 році під Хотином польське, литовське і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного розгромило 160-тисячну армію турецького султана Османа ІІ. Ця перемога осбабила Османську імперію і зупинила її загарбницькі плани проти Речі Посполитої.

Вдруге турецьке військо там розгромили 1673 року під проводом майбутнього короля Речі Посполитої, а тоді – коронного гетьмана Яна Собеського. 

У XX ст. Хотинська фортеця стала одним із найпопулярніших в Україні туристичних об'єктів і належить до семи чудес України.

 

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.