Директорка музею Ханенків стала лавреаткою італійської премії за порятунок культурної спадщини

Директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова стала лавреаткою італійської премії Laurentum за порятунок культурної спадщини.

Про це пише Читомо.

Номінацію "Збережемо культурну спадщину" премія заснувала у 2023 році, Юлія Ваганова стала першою її лавреаткою.

Як зазначають у Laurentum, ця номінація "символізує колективну відданість захисту невідновлюваного та віддає пошану сміливості, стійкості на невпинним зусиллям, потрібним для збереження матеріального та нематеріального спадку минулого, теперішнього та майбутнього, що опинився під загрозою конфліктів та природних лих".

Церемонія нагородження відбулася у Королівській кімнаті Палати депутатів Палаццо Монтечіторіо в Римі.

Премія Laurentum створена однойменним культурним центром з Риму. Ця нагорода — одна з найвагоміших в галузі культури Італії.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918). Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

Окрім нагороди від Laurentum, музей Ханенків також увійшов до списку номінантів премії "Європейський музей року" (EMYA). Ця премія була заснована в 1977 році під егідою Ради Європи з метою визнання досконалості європейської музейної сцени. Цьогоріч на премію номіновані 50 європейських музеїв; з українських, крім музею Ханенків, номінували також Національний музей історії України у Другій світовій війні. Переможця визначать в останній день щорічної конференції EMYA 1 травня 2024 року.

 
Фото: The Ukrainians

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.