Директорка музею Ханенків стала лавреаткою італійської премії за порятунок культурної спадщини

Директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова стала лавреаткою італійської премії Laurentum за порятунок культурної спадщини.

Про це пише Читомо.

Номінацію "Збережемо культурну спадщину" премія заснувала у 2023 році, Юлія Ваганова стала першою її лавреаткою.

Як зазначають у Laurentum, ця номінація "символізує колективну відданість захисту невідновлюваного та віддає пошану сміливості, стійкості на невпинним зусиллям, потрібним для збереження матеріального та нематеріального спадку минулого, теперішнього та майбутнього, що опинився під загрозою конфліктів та природних лих".

Церемонія нагородження відбулася у Королівській кімнаті Палати депутатів Палаццо Монтечіторіо в Римі.

Премія Laurentum створена однойменним культурним центром з Риму. Ця нагорода — одна з найвагоміших в галузі культури Італії.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918). Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

Окрім нагороди від Laurentum, музей Ханенків також увійшов до списку номінантів премії "Європейський музей року" (EMYA). Ця премія була заснована в 1977 році під егідою Ради Європи з метою визнання досконалості європейської музейної сцени. Цьогоріч на премію номіновані 50 європейських музеїв; з українських, крім музею Ханенків, номінували також Національний музей історії України у Другій світовій війні. Переможця визначать в останній день щорічної конференції EMYA 1 травня 2024 року.

 
Фото: The Ukrainians

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.