У Вікіпедії розпочався Тиждень українських архівів

Впродовж 10 днів вікіпедисти та всі бажаючі писатимуть, доповнюватимуть, редагуватимуть статті про архівну справу та документи.

Про це повідомляє директор Інституту архівної справи та документознавства Віталій Скальський.

З 21 по 31 грудня 2023 року з ініціативи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства у Вікіпедії відбуватиметься Тиждень українських архівів.

Статті у Вікіпедії про українські архіви, архівістів, поняття та терміни з архівної справи та документознавства потребують суттєвого доповнення та оновлення. Про чимало архівних понять у Вікіпедії відсутні статті.

Авторитетні джерела інформації для наповнення Вікіпедії статтями архівної тематики є – "Українська архівна енциклопедія", "Словник термінів щодо аудіовізуальних документів у сфері архівної справи", "Архівні установи України", "Українські архівісти" та інші видання архівних установ. Впродовж 10 днів Вікіпедисти та усі бажаючі писатимуть, доповнюватимуть, редагуватимуть статті про архівну справу та документи.

Хорошим приводом покращити статті про архіви та документи є День архівіста, що відзначається 24 грудня.

Детальніше про проєкт та як долучитися до ініціативи переходьте за посиланням.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.