Музей Ханенків вперше від початку вторгнення відкрив виставку з власної колекції

У київському Музеї Ханенків відкрилася виставка "Золотом, кольором, світлом". Вона присвячена 175-річчю художника Вільгельма Котарбінського.

Про це повідомляє "Українська Правда. Життя".

Це перший проєкт від початку російського повномасштабного вторгнення, що показує частину колекції музею.

На виставці експонують станковий живопис та малюнки Вільгельма Котарбінського з музейної збірки. Також покажуть окремі частини декору "Червоної вітальні" музею, 84 поштові картки з приватної колекції Олександра Жуковського та книги з бібліотеки Ханенків.

Відвідати експозицію можна з середи по неділю. Проте окремі роботи та частини декору, створені Котарбінським, у супроводі кураторів можна буде побачити щочетверга. Це пов'язано з безпековими обмеженнями та через пошкодження, які отримав музей 10 жовтня 2022 року.

Вільгельм Котарбінський – польсько-український художник-монументаліст. Брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями, зокрема з  Владиславом Галімським, Євгеном Вжещем та Яном Станіславським, заснував Товариство київських художників.

Символіст Котарбінський у своїх творах зображував біблійні та історичні сюжети, побутові сцени, фантастичні та алегоричні образи. 

Він створив оздоблення для зали Музею Ханенків, що має назву "Червона вітальня" – від кольору шпалер у ній. У композиції Червоної вітальні зображені чотири цивілізації стародавнього світу – Індії, Єгипту, Греції та Риму. Декоративний ансамбль цієї зали зберігся майже повністю.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук. Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.