У Києві розпочали демонтаж пам’ятника Миколі Щорсу

Вранці 9 грудня у Києві почали демонтувати пам'ятник радянському діячу Миколі Щорсу.

Про це йдеться на сайті КМДА.

"Перед демонтажем пам'ятник було вилучено з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення", - зазначили у КМДА.

Монумент радянському діячу розташований у центрі Києва. До демонтажу складної конструкції залучили важку техніку, через це можливе тимчасове часткове перекриття руху бульваром Тараса Шевченка.

Надалі монумент зберігатиметься в Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Пам'ятник у Києві, встановлений 30 квітня 1954 року з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Авторами монумента є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров.

Пам'ятник Миколі Щорсу являє собою кінну статую загальною висотою 13,8 метра. Статую виготовлено з бронзи та встановлено на постаменті з граніту висотою 6,5 метрів. Вгорі постамент прикрашений карнизом та фризом з барельєфами із зображеннями епізодів Радянсько-української війни.

Внаслідок процесів декомунізації, що розпочався під час Євромайдану та Революції Гідності, були спроби знести пам'ятник Щорсу. Через це у березні 2017-го він навіть втратив один зі своїх елементів — ногу коня. На пам'ятнику писали слова "кат", "декомунізація" тощо. А згодом його закрили жовто-синім банером.

На початку квітня 2023 року Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору переліку бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних з Росією та радянським минулим; серед таких рекомендованих пам'яток опинився і пам'ятник Щорсу, який значився як пам'ятка монументального мистецтва.

У листопаді цього року Уряд ухвалив рішення про демонтаж пам'ятника Щорсу.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.