Через атаку "Шахедів" згорів музей Шухевича у Львові

У день народження Степана Бандери росіяни повністю знищили музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

Вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через падіння уламків "Шахеда" виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної війни перенесли в інше місце, вони у безпеці.

Збитки – 2 мільйони 258 тисяч гривень. Це лише вартість будівлі. Збитки через втрачене майно ще підраховують.

Садовий додав, що цієї ночі ворог також поцілив в інший об'єкт національної памʼяті у Львові: в університет в Дублянах, де 100 років тому вчився Степан Бандера.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

Музей відкрили у 2001 році за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.

На першому поверсі музею розміщувалися п'ять тематичних зал, де були представлені світлини та документи про різні періоди життя та діяльність Романа Шухевича. Експозиція другого поверху (сходи, криївка, житлова кімната) відтворювала побут часів перебування головнокомандувача УПА на цій підпільній квартирі (весна 1948 – початок 1950) і була головним меморіальним об'єктом музею.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.