Святий покровитель декомунізації, або спогад про чин святого старця Гавриїла
Раптом прямо біля будівлі Совєта міністрів Грузинської РСР, що на проспекті Руставелі, з’являється маленька постать православного священика у довгому підряснику та з великим хрестом. Він заходить за величезний 12-метровий портрет Леніна, поливає його бензином та підпалює
1 травня 1965 року. Грузинська РСР. Тбілісі. Тисячі совєцьких громадян вийшли на першотравневу демонстрацію. З різнокольоровими кульками, прапорами та транспарантами. На той час, вже через півстоліття після революції, для більшості це було цілком традиційне весняне свято, після якого можна було зібратися за святковим столом, рясно пригостившись вином і чачею, заспівати пісні і поспілкуватися з рідними та близькими, з'їсти шашлик. Вихідний.
І раптом прямо біля будівлі Совєта міністрів Грузинської РСР, що на проспекті Руставелі, з'являється маленька постать православного священика у довгому підряснику та з великим хрестом. Він заходить за величезний 12-метровий портрет Леніна, поливає його бензином та підпалює.
Полум'я охоплює весь портрет, голосно лопаються лампочки святкової ілюмінації. Священика, 35-річного ієромонаха Гавриїла (Ургебадзе), одразу хапають "люди у цивільному", які чергували на проспекті Руставелі і жорстоко б'ють. Напівживого, з вісімнадцятьма переломами, отця Гаврила з упевненістю, що зловили активіста церковної антирадянської групи, ведуть на допит. Він же ледве чутно молиться.
Перший допит отця Гавриїла проводив особисто міністр охорони громадського порядку Грузинської РСР Едуард Шеварднадзе - майбутні Перший секретар ЦК КП Грузії і другий Президент Незалежної Грузії. Кажуть, що Шеварднадзе вимагав від отця Гавриїла зняти хрест, а той йому сказав, - "Якщо хочеш сам знімай з мене хрест". Шеварднадзе не наважився.
На допитах КГБісти намагалися зрозуміти навіщо отець Гавриіл це зробив і хто його змусив це зробити. Протокол допиту зберіг для нас відповідь: "Я це зробив, бо не можна боготворити людину. Там, на місці портрета Леніна, має висіти Розп'яття Христа. Навіщо ви пишете: "Слава Леніну!"- Коли слава не потрібна людині? Потрібно писати: "Слава Господу Ісусу Христу".
На допитах отцю Гавриїлу погрожували розстрілом. Єдине, що могло врятувати його від звинувачень у тероризмі, а від так загрози розстрілу - це визнання його психічнохворим.
Психіатрична комісія призначена КГБ встановила діагноз: "психопатична особистість зі схильністю до виникнення шизофреноподібних станів".
Завдяки такому діагнозу у листопаді 1965-го отець Гавриїл вже опинився на волі. За деякими даними, за подвижника просив сам Католікос-Патріарх усієї Грузії Єфрем II. Людина, лояльна до радянської влади, але безстрашна, яка сама відсиділа 7 років у таборах з подачі Берії.
На деякий час отцю Гавриїлу заборонили богослужіння, але священного сану не позбавили. І вже 1971 року патріаршим рішенням його було призначено духовником жіночого монастиря Преображення Господнього в Самтавро у стародавньому місті Мцхета, духовній столиці Грузії. У цій обителі старець Гаврило провів чверть століття свого земного життя. Дуже скромно: спочатку у кам'яній вежі, потім у дощатому курнику.
2 листопада 1995 року старець Гавриїл (Ургебадзе), а грузинською - Габріель, відійшов до Господа.
Кажуть, що отець Габріель передбачав російську агресію проти Грузії і велику війну росії проти України і розповідав про це прочанам, які приїздили з України.
