Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

 

Бажання російських спецслужб утримати національні околиці СРСР, що проголошували незалежності, призвело до виникнення кількох локальних конфліктів на теренах радянської імперії.

Ну а де війна, там потрібна була і російська зброя, і звичайно ж зберігалася російська військова присутність.

Проста комбінація. Верховна Рада Абхазії незаконно, без конституційної більшості, 23 липня 1992 року ухвалює рішення перейти до Конституції Абхазії 1925 року, за якою Абхазька РСР була лише в договірних відносинах з Грузією у складі СРСР. Це фактично означало  оголошення про державний суверенітет.

1 серпня Росія передала Грузії танкову бригаду і вертолітний полк, і всіляко обіцяла допомогти розібратися з сепаратистами. А ще через 2 тижні, 14 серпня 1992 року вся ця армія перейшла Інгурі і дійшла до Сухумі. У Гаграх з російських десантних кораблів висадився грузинський десант, який узяв під контроль російсько-грузинський кордон на Псоу.

І тут розпочалася війна. Російська позиція розвернулася на 180 градусів і почала однозначно підтримувати абхазьких сепаратистів.

Ця війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні -  російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах.

 
Грузинські солдати в Сухумі. Вересень 1992 року

Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами.

На жаль, війна в Абхазії забрала життя понад 10 000 осіб. Факти етнічних чисток грузинського населення, в результаті яких зі своїх будинків вигнано понад 250 000 осіб, записані в резолюціях Ради безпеки ООН.

Сьогодні Абхазія для всього цивілізованого світу - окупована Росією територія, щось на кшталт "ЛДНР", тим більше, що "ЛНДР" визнала лише Абхазія. І з кожним роком Абхазія дедалі більше інтегрується до Росії.

А тим часом біженці з Абхазії не можуть піти навіть на могили предків, похованих в Абхазії, не говорячи вже про їхні будинки, які захопили абхази, і тепер продають громадянам Росії

Вічна пам'ять захисникам Гагри, Сухумі та безневинним жертвам цієї війни!






Олександр Скрипник: КДБ проти відзначення за кордоном Дня створення УПА

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України свідчать про те, що в радянський період органи кдб не лише всередині срср, а й за кордоном застосовували агентурно-оперативні та ідеологічні методи, щоб повністю витіснити з пам'яті українців День створення Української повстанської армії, який згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради зазвичай відзначався 14 жовтня на свято Покрови.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Темні часи. Вінстон повертається

За іронією долі, один з найбільш цитованих політиків у світовій історії Вінстон Черчилль казав, що усі його найкращі вислови вже озвучили давні римляни, а улюблене чтиво неуків – збірники афоризмів. Якщо проаналізовати бібліографію прем'єра 1980–початку 2000-х, то можна легко визначити на формування якої аудиторії були спрямовані ті видання, адже все вартісне тривалий час знаходилось під ідеологічною забороною, як і постать самого Вінстона Черчилля, затаврованого радянською пропагандою "палієм війни" та "реакціонером".

Василь Пачовський: "Позбираймо кости наших героїв кидані тиранами по чужих країнах". Маніфест Василя Пачовського про Національний український Пантеон

"У Київі мусить станути Національний україньский Пантеон, мусим позбирати і зложити в Київі кости усїх своїх борцїв-мучевиків, розсипані по цїлім просторі від Білого до Чорного моря! Мусим поставити сьвятиню з вівтаром ідеї, яка має пронизатися євом всі одиницї нашого народу!"

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.