Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

 

Бажання російських спецслужб утримати національні околиці СРСР, що проголошували незалежності, призвело до виникнення кількох локальних конфліктів на теренах радянської імперії.

Ну а де війна, там потрібна була і російська зброя, і звичайно ж зберігалася російська військова присутність.

Проста комбінація. Верховна Рада Абхазії незаконно, без конституційної більшості, 23 липня 1992 року ухвалює рішення перейти до Конституції Абхазії 1925 року, за якою Абхазька РСР була лише в договірних відносинах з Грузією у складі СРСР. Це фактично означало  оголошення про державний суверенітет.

1 серпня Росія передала Грузії танкову бригаду і вертолітний полк, і всіляко обіцяла допомогти розібратися з сепаратистами. А ще через 2 тижні, 14 серпня 1992 року вся ця армія перейшла Інгурі і дійшла до Сухумі. У Гаграх з російських десантних кораблів висадився грузинський десант, який узяв під контроль російсько-грузинський кордон на Псоу.

І тут розпочалася війна. Російська позиція розвернулася на 180 градусів і почала однозначно підтримувати абхазьких сепаратистів.

Ця війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні -  російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах.

 
Грузинські солдати в Сухумі. Вересень 1992 року

Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами.

На жаль, війна в Абхазії забрала життя понад 10 000 осіб. Факти етнічних чисток грузинського населення, в результаті яких зі своїх будинків вигнано понад 250 000 осіб, записані в резолюціях Ради безпеки ООН.

Сьогодні Абхазія для всього цивілізованого світу - окупована Росією територія, щось на кшталт "ЛДНР", тим більше, що "ЛНДР" визнала лише Абхазія. І з кожним роком Абхазія дедалі більше інтегрується до Росії.

А тим часом біженці з Абхазії не можуть піти навіть на могили предків, похованих в Абхазії, не говорячи вже про їхні будинки, які захопили абхази, і тепер продають громадянам Росії

Вічна пам'ять захисникам Гагри, Сухумі та безневинним жертвам цієї війни!






Владислав Руденко: Листи Великої війни

11 листопада 1918 року сталася подія, яка поставила крапку кривавій бійні, що тривала чотири з гаком роки: війна принесла багато горя та грунтовно змінила світ. Парадоксально, але Перша світова війна зламала політичний та ментальний всесвіт країн, які її ініціювали, прискорила технологічний прогрес, відкрила нові можливості для медицини.

Олексій Мустафін: Знайти і колонізувати. Африканський квест двох британців

10 листопада 1871 року пролунало коротке запитання, яке, однак, залишилося одним із найвідоміших в історії - "Доктор Лівінгстон, я припускаю?". Саме так звернувся до одного з найуславленіших дослідників того часу, Девіда Лівінгстона інший мандрівник. Який саме в цей момент став відомим не менше за візаві. Звали його Генрі Стенлі. І сталося це в селищі Уджиджа, на березі озера Танганьїка, в глибині Африки.

В'ячеслав Кириленко : Останній радянський військовий парад у Києві

35 років тому, 7 листопада 1990 року, менше ніж за місяць після студентської Революції на граніті, українська молодь блокувала військовий парад на тодішній площі Перемоги. Перешкодити йому повністю не вдалося, хоч протрималися до 4-ї ранку. Хай там як, але для СРСР то був останній парад у Києві.

Олексій Мустафін: Бентлі проти Москви. Запізніле викриття, яке виявилося вчасним

7 листопада 1945 року до приймальні шефа Федерального бюро розслідувань США Джона Едгара Гувера прийшла незвична відвідувачка. Звали її Елізабет Бентлі. І керувала вона фірмою "United States Service and Shipping Corporation" - за назвою якої було взагалі важко зрозуміти, чим, власне, вона займалася.