Перша гібридна війна Росії

Війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні - російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах. Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами

 

Бажання російських спецслужб утримати національні околиці СРСР, що проголошували незалежності, призвело до виникнення кількох локальних конфліктів на теренах радянської імперії.

Ну а де війна, там потрібна була і російська зброя, і звичайно ж зберігалася російська військова присутність.

Проста комбінація. Верховна Рада Абхазії незаконно, без конституційної більшості, 23 липня 1992 року ухвалює рішення перейти до Конституції Абхазії 1925 року, за якою Абхазька РСР була лише в договірних відносинах з Грузією у складі СРСР. Це фактично означало  оголошення про державний суверенітет.

1 серпня Росія передала Грузії танкову бригаду і вертолітний полк, і всіляко обіцяла допомогти розібратися з сепаратистами. А ще через 2 тижні, 14 серпня 1992 року вся ця армія перейшла Інгурі і дійшла до Сухумі. У Гаграх з російських десантних кораблів висадився грузинський десант, який узяв під контроль російсько-грузинський кордон на Псоу.

І тут розпочалася війна. Російська позиція розвернулася на 180 градусів і почала однозначно підтримувати абхазьких сепаратистів.

Ця війна в Абхазії дуже нагадує війну в Україні у 2014 році. Там були "відпускники", російські військові на боці сепаратистів, у нас - "козаки". Там були кадировці, у нас - басаєвці. В Абхазії сепарастисти влаштували різанину в Гагрі, Сухумі, Ахалдабі. А в Україні -  російсько-фашистські окупанти в Бучі, Ірпіні та інших містах.

 
Грузинські солдати в Сухумі. Вересень 1992 року

Війна в Абхазії виявила в людях як найнижчі почуття, так і приклади самопожертви, героїзму та взаємодопомоги. Люди згуртувалися і допомагали один одного чим могли, ділилися останнім із сусідами.

На жаль, війна в Абхазії забрала життя понад 10 000 осіб. Факти етнічних чисток грузинського населення, в результаті яких зі своїх будинків вигнано понад 250 000 осіб, записані в резолюціях Ради безпеки ООН.

Сьогодні Абхазія для всього цивілізованого світу - окупована Росією територія, щось на кшталт "ЛДНР", тим більше, що "ЛНДР" визнала лише Абхазія. І з кожним роком Абхазія дедалі більше інтегрується до Росії.

А тим часом біженці з Абхазії не можуть піти навіть на могили предків, похованих в Абхазії, не говорячи вже про їхні будинки, які захопили абхази, і тепер продають громадянам Росії

Вічна пам'ять захисникам Гагри, Сухумі та безневинним жертвам цієї війни!






Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.