IN MEMORIAM: померла художниця Оксана Грудзинська

Торік художниця Оксана Грудзинська відзначила 100-літній ювілей.

Про це на своїй фейсбук-сторінці написала співачка, художниця Анджеліка Рудницька.

"Кожен, хто бував у київському метро на станції Хрещатик,милувався цими прекрасними панно з українськими характером і душею. Авторка - художниця Оксана Аркадіївна Грудзинська, яка торік відзначила 100літній ювілей. Сьогодні Оксана Аркадіївна пішла у засвіти. Світла і добра памʼять…", - написала Анджеліка Рудницька.
Оксана Аркадіївна Грудзинська народилася 28 липня 1923 року в родині архітектора.

З 1947 року працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР.

На початку 1970-х років Оксана Грудзинська працювала в Художньому фонді України, зокрема на комбінаті монументального та декоративного мистецтва. Художниця проявила себе як неординарна монументалістка, виконавши ряд замовлень. У 1990–2010 роках вона викладала живопис на кафедрі кераміки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

У серпні 2023 року у Києві відбулася ювілейна виставка "Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.