Письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги

Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги для лікування.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомило видавництво "Кліо", пише "Читомо".

"Валерій Шевчук, видатний письменник, архівіст та дослідник давньої української літератури, потребує нашої з вами підтримки та допомоги. У зв'язку із загостренням діабетичної хвороби він протягом останнього місяця вже вдруге потрапив до лікарні на стаціонарне лікування", — написали у видавництві.

Як розповіла виконавча директорка українського ПЕН-клубу  Тетяна Терен, оскільки в будинку Валерія Шевчука зараз немає опалення, до весни письменник буде жити у пансіонаті для діячів культури. На ліки і проживання на найближчі місяці потрібно близько 100 тисяч гривень.

Фінансово допомогти письменику можна за реквізитами: 4119971011515469 (Шевчук Валерій Олександрович).

Валерій Шевчук – український письменник-шістдесятник, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць. Він вважається одним із фундаторів Житомирської прозової школи. Є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

Автор книжок "Дім на горі", "Двоє на березі", "Маленьке вечірнє інтермецо", "Барви осіннього саду", "Три листки за вікном" та багатьох інших.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.