Письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги

Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги для лікування.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомило видавництво "Кліо", пише "Читомо".

"Валерій Шевчук, видатний письменник, архівіст та дослідник давньої української літератури, потребує нашої з вами підтримки та допомоги. У зв'язку із загостренням діабетичної хвороби він протягом останнього місяця вже вдруге потрапив до лікарні на стаціонарне лікування", — написали у видавництві.

Як розповіла виконавча директорка українського ПЕН-клубу  Тетяна Терен, оскільки в будинку Валерія Шевчука зараз немає опалення, до весни письменник буде жити у пансіонаті для діячів культури. На ліки і проживання на найближчі місяці потрібно близько 100 тисяч гривень.

Фінансово допомогти письменику можна за реквізитами: 4119971011515469 (Шевчук Валерій Олександрович).

Валерій Шевчук – український письменник-шістдесятник, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць. Він вважається одним із фундаторів Житомирської прозової школи. Є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

Автор книжок "Дім на горі", "Двоє на березі", "Маленьке вечірнє інтермецо", "Барви осіннього саду", "Три листки за вікном" та багатьох інших.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.