Шукаємо листи Івана Дзюби!

Видавництво "Дух і літера" для збірки епістолярної спадщини Івана Дзюби розшукує листи відомого літератора і дисидента та запрошує до співпраці дослідників.

Про це пише видавництво "Дух і літера".

Одним із таких важливих проєктів, над яким ми працюємо сьогодні, є епістолярна спадщина Івана Дзюби. Бувши літературознавцем, публіцистом, громадсько-політичним діячем, Іван Михайлович мав численних друзів, знайомих, колег із різних куточків України та світу, з якими листувався впродовж 1960–2010-х. Очевидно, що це дуже різноманітний джерельний пласт, інформативну вагу та культурологічне значення якого складно виміряти.

З частиною таких листувань нам вдалося познайомитися з люб'язного дозволу пані Марти Дзюби. Це близько тисячі старанно оцифрованих (передрукованих) листів тільки ДО Івана Михайловича. Зараз ми на етапі опису та впорядкування цих листів.

Маючи на меті видати максимально повну збірку епістоляріїв, ми хочемо віднайти також листи ВІД Івана Дзюби, які він здебільшого не копіював і не зберігав. Йдеться про сотні, а може й тисячі розкиданих по всьому світу еґо-документів відомого літератора і дисидента. Про їхній потенціал ми навіть не здогадуємося.

Розуміючи, що це монументальна робота, ми хочемо запросити до співпраці молодих дослідників – насамперед літературознавців, істориків, культурологів, які можуть використати це у своїх наукових цілях, а також тих, хто, розділяючи з нами думку про необхідність збереження таких документів і розуміючи тривалість проєкту, хотів би натхненно над цим попрацювати.

Для отримання детальної інформації і пропозицій пишіть на пошту: centerjudaica@gmail.com

У темі повідомлення вкажіть: "Листи Івана Дзюби".

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.