У Харкові пропонують перейменувати вулицю і провулки на честь сотника армії УНР

Харківська "Спілка ветеранів АТО" звернулася до Харківського міського голови Ігоря Терехова із пропозицією перейменувати п'ять топонімів на честь сотника армії УНР Олекси Костюченка.

Про це пише "Деколонізація Україна".

"ГО "Спілка ветеранів АТО" шанує пам'ять козаків часів Війни за Незалежність 1917-1921 рр. Ми шануємо й цінуємо збереження пам'яті про відомих діячів Української революції та Визвольних змагань 1917-1921 рр., а також видатних діячів Армії УНР, які народилися у місті Харків", — сказано у зверненні.

Пропонують перейменувати такі топоніми:

  • вулицю Таганську,
  • провулок Таганський,
  • провулок Таганський 1-й,
  • провулок Таганський 2-й,
  • провулок Таганський 3-й.

Олекса Костюченко народився 17 (29) лютого 1892 року у слободі Іванівка (Харків) у родині міщанина із Полтавщини. Навчався у Харківській реальній школі, потім у Харківському технологічному інституті. Був сотником армії Української народної республіки, ад'ютантом Харківського слобідського полку, начальником штабу Харківського слобідського коша. Служив у 6-й Січовій стрілецькій дивізії Армії УНР. Редактор, перекладач і журналіст.

У 1914 році його призвали до російської армії. Закінчив Чугуївську військову школу, поїхав на фронт у складі Чорноморського полку, пізніше — Комаровського полку. У листопаді 1917 року взяв відпустку та повернувся до України. У 1918 році вступив до 42-го пішого Валківського полку (дислокувався у Харкові). Брав участь в Антигетьманському повстанні. До Коша військ козацьких Харківщини долучився у листопаді 1918 року. Мав хрест Симона Петлюри.

У 1940 році його заарештували. Це сталося під час захоплення Радянським союзом Галичини. Під час етапування, після 22 червня 1941 року, зник безвісти.

 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.