Десятинну церкву в Києві відтворили у доповненій реальності

Найдавніший кам’яний храм Києва – Десятинну церкву X століття можна побачити в доповненій реальності.

Про це повідомляє міністерство культури та інформаційної політики України.

На вулиці Володимирській біля Національного музею історії України встановили новий інформаційний стенд, завдяки якому можна прочитати, побачити та почути цікаву інформацію про Десятинну церкву. І навіть доторкнутись до неї в доповненій реальності.

Ініціатор проєкту — засновник організації "єМузей", що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання Дмитро Матяш.
Для того, щоб побачити церкву в доповненій реальності наразі достатньо відсканувати QR-код на інформаційному борді за допомогою свого смартфона. Також всі охочі знайдуть посилання на аудіогід, в якому розповідають про історію першої камʼяної церкви Київської Русі. 
 
Крім цього команда "єМузею" розробила 3D-копії трьох хрестів, які знайшли під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються в Національному музеї історії України. Дізнатись більше про Десятинну церкву, її історію та побачити 3D-моделі можна на сайті discover.ua.
Церква Богородиці Десятинна – найдавніший кам'яний храм Києва. Її спорудив 996 року великий князь Київський Володимир Святославич.  
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.