У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва

У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва - генерал-майора авіації і першого президента Ічкерії, який в 1985-1987 роках працював у місті Полтава.

Про це повідомив Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області.

Рішенням Полтавського міськвиконкому погоджено встановлення пам'ятної дошки на фасаді будівлі дитячої міської клінічної лікарні. Це будівля якраз і розташована за кілька метрів від будинку, де мешкав легендарний лідер Ічкерії.

"Не всі полтавці знають, що ворог російського імперського режиму Джохар Дудаєв із 1985 по 1987 рік жив у Полтаві й працював на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії. Нарешті відновлюється пам'ять про генерал-майора авіації і майбутнього президента Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва у Полтаві", - написав на своїй фейсбук-сторінці Олег Пустовгар.

Дошку встановлюватиме Генеральне представництво Чеченської Республіки Ічкерія в Україні.

Раніше з ініціативи топонімічної комісії рішенням сесії Полтавської міськради вулицю Нікітченка у мікророрайоні Сади перейменовано на честь Джохара Дудаєва. Він певний час мешкав саме на цій вулиці. Під час голосування на платформі Едем полтавці масово підтримали саме таку нову назву вулиці.

Про життя й діяльність першого президента Республіки Ічкерія, – особисті речі в полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.