У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва

У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва - генерал-майора авіації і першого президента Ічкерії, який в 1985-1987 роках працював у місті Полтава.

Про це повідомив Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області.

Рішенням Полтавського міськвиконкому погоджено встановлення пам'ятної дошки на фасаді будівлі дитячої міської клінічної лікарні. Це будівля якраз і розташована за кілька метрів від будинку, де мешкав легендарний лідер Ічкерії.

"Не всі полтавці знають, що ворог російського імперського режиму Джохар Дудаєв із 1985 по 1987 рік жив у Полтаві й працював на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії. Нарешті відновлюється пам'ять про генерал-майора авіації і майбутнього президента Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва у Полтаві", - написав на своїй фейсбук-сторінці Олег Пустовгар.

Дошку встановлюватиме Генеральне представництво Чеченської Республіки Ічкерія в Україні.

Раніше з ініціативи топонімічної комісії рішенням сесії Полтавської міськради вулицю Нікітченка у мікророрайоні Сади перейменовано на честь Джохара Дудаєва. Він певний час мешкав саме на цій вулиці. Під час голосування на платформі Едем полтавці масово підтримали саме таку нову назву вулиці.

Про життя й діяльність першого президента Республіки Ічкерія, – особисті речі в полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.