У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва

У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва - генерал-майора авіації і першого президента Ічкерії, який в 1985-1987 роках працював у місті Полтава.

Про це повідомив Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області.

Рішенням Полтавського міськвиконкому погоджено встановлення пам'ятної дошки на фасаді будівлі дитячої міської клінічної лікарні. Це будівля якраз і розташована за кілька метрів від будинку, де мешкав легендарний лідер Ічкерії.

"Не всі полтавці знають, що ворог російського імперського режиму Джохар Дудаєв із 1985 по 1987 рік жив у Полтаві й працював на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії. Нарешті відновлюється пам'ять про генерал-майора авіації і майбутнього президента Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва у Полтаві", - написав на своїй фейсбук-сторінці Олег Пустовгар.

Дошку встановлюватиме Генеральне представництво Чеченської Республіки Ічкерія в Україні.

Раніше з ініціативи топонімічної комісії рішенням сесії Полтавської міськради вулицю Нікітченка у мікророрайоні Сади перейменовано на честь Джохара Дудаєва. Він певний час мешкав саме на цій вулиці. Під час голосування на платформі Едем полтавці масово підтримали саме таку нову назву вулиці.

Про життя й діяльність першого президента Республіки Ічкерія, – особисті речі в полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.