Національна академія наук України оцифрували й оприлюднили архів етнографа Федора Вовка

Науковий Архів ІА НАН України оцифрував й оприлюднив архів Федора (Хведора) Вовка – відомого українського антрополога й етнографа.

Про це йдеться на сайті проєкту Наукового Архіву ІА НАН України.

У липні 2023 року за підтримки Віденського музею народознавства, Photoinstitut Bonartes (Відень), за фінансової підтримки ERSTE Stiftung (Відень), у Науковому Архіві розпочався проект "Цифрове сховище пам'яті. Архів Хведора Вовка (1847–1918)" – робота із оцифрування персонального фонду відомого українського антрополога, етнографа і археолога. 

"У Національній академії наук України зробили щось неймовірне – оцифрували й оприлюднили архів Федора (Хведора) Вовка – відомого українського антрополога й етнографа. І це, скажу я вам, ди-во-ви-жа! Бо бачив я всякого іноземного багато, а те, що таке колись зроблять в Україні (тим більше в наше буремне сьогочасся), не сподівався. За що усім причетним – велика дяка!", - написав дослідник історії Михайло Маркович.

Станом на кінець грудня 2023 р. оприлюднено переважну більшість фотографій та негативів на склі, що зберігаються у фонді, а також окремі текстові документи (біографічні документи Хв. Вовка та частину листування).

Наразі на сайті представлені такі категорії:

Про Хведора Вовка:

  • Біографічні документи;
  • Портрети та інші фотографії.

Наукове надбання:

  • Археологія;
  • Етнографія;
  • Антропологія.

Епістолярна спадщина:

  • Листи від Михайла Грушевського;
  • Листи від Миколи Біляшівського;
  • Листи від родини Мортільє.

Колекція негативів на склі:

  • Подорожі Західною Європою;
  • Археологія. Мізинська стоянка.

У колекції Хведора Вовка є і маловідомі фото Івана Франка, про це на своїй фейсбук-сторінці написав директор Музею Івана Франка у Львові Богдан Тихолоз:

"Маловідомі фото Івана Франка - фас і профіль - зі щойно оцифрованого архіву антрополога та етнографа Хведора Вовка. Світлив, імовірно, Павло Рябков влітку 1904 року під час етнографічної експедиції на Бойківщину. Або ж у Львові, де у віллі Франка певний час облаштував був фотолабораторію. У профіль і анфас - бо знимки робилися не "для паради", а задля антропологічних студій. Подейкують, що Хведір Вовк вважав Франкову зовнішність типовою для карпатських бойків", - написав Богдан Тихолоз.

Хведір Вовк народився у 1847 р. в селі на Полтавщині. Родина взяла російське прізвище "Волков", коли переїхала до Ніжина, щоб дати дітям середню освіту. Як Theodore Volkov він вважався експертом з української антропології, етнології та фольклору в наукових колах Парижа кінця XIX — початку XX ст. Прізвище Вовк він взяв собі після втечі від судових переслідувань з Києва у 1879 р.

Після закінчення школи Хведір Вовк навчався на фізико-математичному факультеті Одеського університету. У 1866 р. він перевівся до Київського університету. Наступного року він був одним із членів-засновників Південно-Західного відділу Російського географічного товариства і відповідав, серед іншого, за його етнографічно-фольклористичну дослідницьку програму, перепис населення у київському районі Подолу та співорганізацію ІІІ Археологічного з'їзду 1874 р. Протягом двох наступних років він брав участь в археологічних розкопках під керівництвом В. Антоновича (1834—1908) .

У 1887 р. Хведір Вовк переїхав до Парижа з метою вивчення антропології. Його паризький період тривав із 1887 до 1905 р. Тут він швидко встановив контакти із науковою елітою, що групувалась навколо Антропологічної школи. 

Російська революція 1905 року внесла значні зміни в життя Вовка. За підтримки Музею Олександра ІІІ він зміг офіційно отримати ступінь доктора наук. У 1907 році він був офіційно призначений куратором етнографічного відділу Музею Олександра ІІІ, а також почав викладати як приват-доцент у Санкт-Петербурзькому університеті того ж року. Тут він створив власну школу, через яку прагнув популяризувати українську науку.

Хведір Вовк також брав участь у різних українських товариствах і працював над енциклопедичним проектом "Український народ в його минулому і сучасному". 1918 року його призначили професором Київського університету, але по дорозі туди він помер після тривалої хвороби. У своєму заповіті він висловив бажання, щоб його наукова спадщина принесла користь українській науковій установі.

 
Хведір Вовк
Теми

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.