В Харкові пропонують перейменувати вулицю на честь загиблого в Чечні українського націоналіста

Вулицю Бакуліна в Харкові пропонують перейменувати на честь загиблого в Чечні українського націоналіста.

Про це повідомили в організації "Деколонізація Україна".

Харківська обласна громадська організація "Спілка ветеранів АТО" надіслала до Харківської міської ради звернення з проханням перейменувати вулицю Бакуліна в Харкові.

Перейменувати вулицю пропонують на честь загиблого військового Олега Челнова, який загинув у боях за Грозний з окупаційними військами рф.

Олег Челнов (псевдонім "Беркут") - український націоналіст, військовик, командир підрозділу УНА-УНСО "Вікінг" під час першої чеченської війни. Один з двох українців, удостоєних нагороди "Герой нації" Чеченської Республіки Ічкерія.

Народився 31 січня 1965 року у місті Харкові.1984 року призваний до війська. Брав участь у війні в Афганістані, де отримав поранення у спину. 1988 року добровольцем поїхав до Вірменської РСР ліквідовувати наслідки Спітакського землетрусу, за що згодом був нагороджений орденом "За особисту мужність".

До Чечні Челнов уперше вирушив 1994 року, де з українських добровольців було сформовано батальйон УНА-УНСО "Вікінг". Під час битви за Грозний в січні 1995 року батальйон брав участь в обороні президентського палацу, Челнов тоді був начальником штабу. У червні 1995 року повернувся до Харкова.

Востаннє Челнов вирушив на Кавказ у січні 1996 року. За офіційною версією він загинув у Грозному під час бою в районі площі "Мінутка" 6 або 7 березня.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.