АНОНС: Наукова конференція "Деколонізація України"

2 і 3 лютого відбудеться конференція "Деколонізація України: в теорії і на практиці", яка проводиться в рамках програми "Дослідження сучасної України ім. Дж. Темертея" (TCUP) при Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Про це інформує Гарвардський університет.

Мабуть, до анексії Криму та початку війні на Донбасі для пересічних українців термін "деколонізація" означав щось екзотичне, пов'язане з національно-визвольною боротьбою народів Азії та Африки. І це не дивно. Чотири покоління радянських людей виховувалися на ідеях "пролетарського інтернаціоналізму". Десятиліттями російська імперська експансія представлялася як тріумф "дружби народів", а нищення мовного та культурного спадку національних меншин – як закономірний процес творення "єдиного радянського народу".

Усе це остаточно змінилося після 24 лютого 2022 року. Культурне, психологічне, економічне, а відтепер, і військове звільнення від російського домінування стало тим гасло, яке згуртувало всіх українців без огляду на їхні політичні уподобання та етнічне походження. Всі розуміють, що на кону стоїть саме виживання України, як держави, та українців, як народу.

Тож не дивно, що тема деколонізації зараз у всіх на слуху. Але ті вчені, освітяни, урядовці та політики зі США та України, які беруть участь у конференції УНІГУ, намагаються не обмежуватися гаслами. Їх цікавлять усі аспекти цього явища, від теорії деколонізації до практичного втілення ідей та завдань цього глобального соціально–політичного явища.

Як розуміють поняття "деколонізації України" політики, дипломати та громадські активісти? Конференція матиме чотири сесії, на яких буде обговорюватися як визначення цього феномена, так і реалізація його базових цілей.

Як процес деколонізації вплине на внутрішню політику України? Які він матиме наслідки для цього регіону, для Європи та для всього світу? Кожне із цих нагальних питань вимагає відповіді.

Для участі в конференції, як у режимі фізичної присутності, так і в онлайновому форматі необхідно попередньо зареєструватися. Просимо зарані вказати, які саме сесії ви плануєте відвідати. Всі вони відкриті в обох форматах як для учасників, так і для публіки. Наголошуємо, що для кожного з цих форматів треба реєструватися окремо.

Всі сесії відбуватимуться в аудиторії ім. Тсай (Tsai Auditorium, S-010, CGIS South Building). До синхронного перекладу на українську мову можна долучитися у форматі "Зум вебінар".

Програма "Дослідження сучасної України ім. Темертея" (TCUP) Український науковий інститут Гарвардського університету "Деколонізація України: в теорії і на практиці" 2–3 лютого, 2024

П'ятниця, 2 лютого

9:45
Вступне слово

Сергій Плохій (УНІГУ), Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

10:00 – 12:00
Сесія 1: Основні засади деколонізації

Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)
Доповідачі: Тарак Баркаві (Університет ім. Джонса Гопкінса), Марія Соневітскі (Коледж ім. Барда), Катрін Ваннер (Університет штату Пенсильванія / УНІГУ), Кімберлі Сейнт Джуліан-Варнон (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 2: Ширша перспектива: регіональна політика

Модератор: Тімоті Колтон (Гарвардський університет)
Доповідачі: Юджін Фінкель (Університет ім. Джона Гопкінса), Еріка Марат (Університет національної оборони), Норман Неймарк (Стенфорський університет), Йоланта Шиманська (Польський інститут міжнародних відносин)

16:30 – 18:00
Головна промова

Дора Хом'як ("Разом за Україну) Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

Субота, 3 лютого

10:00 – 12:00
Вступне слово (відео запис)

Оксана Маркарова, надзвичайний уповноважений посол України у США

Сесія 3: Політика США по відношенню до України

Модератор: Оксана Шевель (Університет ім. Тафта)
Доповідачі: : Володимир Дубовик (Університет ім. Тафта), Юджін Фішел (Університет ім. Джорджа Мейсона), Мелінда Геарінґ ("Разом"), Бенджамін Шмітт (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 4: Українська внутрішня політика

Модератор: Лена Суржко Гарнед ( Університет штату Пенсильванії, коледж ім. Бегренда)
Доповідачі: Олексій Гончаренко (депутат Верховної Ради України), Володимир Кулик (Стенфорський та Колумбійський Університети), Маріам Найєм (незалежний дослідник), Ольга Скрипник (Кримська правозахисна група)

По закінченню роботи 4-ї сесії – прийняття.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.