АНОНС: Наукова конференція "Деколонізація України"

2 і 3 лютого відбудеться конференція "Деколонізація України: в теорії і на практиці", яка проводиться в рамках програми "Дослідження сучасної України ім. Дж. Темертея" (TCUP) при Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Про це інформує Гарвардський університет.

Мабуть, до анексії Криму та початку війні на Донбасі для пересічних українців термін "деколонізація" означав щось екзотичне, пов'язане з національно-визвольною боротьбою народів Азії та Африки. І це не дивно. Чотири покоління радянських людей виховувалися на ідеях "пролетарського інтернаціоналізму". Десятиліттями російська імперська експансія представлялася як тріумф "дружби народів", а нищення мовного та культурного спадку національних меншин – як закономірний процес творення "єдиного радянського народу".

Усе це остаточно змінилося після 24 лютого 2022 року. Культурне, психологічне, економічне, а відтепер, і військове звільнення від російського домінування стало тим гасло, яке згуртувало всіх українців без огляду на їхні політичні уподобання та етнічне походження. Всі розуміють, що на кону стоїть саме виживання України, як держави, та українців, як народу.

Тож не дивно, що тема деколонізації зараз у всіх на слуху. Але ті вчені, освітяни, урядовці та політики зі США та України, які беруть участь у конференції УНІГУ, намагаються не обмежуватися гаслами. Їх цікавлять усі аспекти цього явища, від теорії деколонізації до практичного втілення ідей та завдань цього глобального соціально–політичного явища.

Як розуміють поняття "деколонізації України" політики, дипломати та громадські активісти? Конференція матиме чотири сесії, на яких буде обговорюватися як визначення цього феномена, так і реалізація його базових цілей.

Як процес деколонізації вплине на внутрішню політику України? Які він матиме наслідки для цього регіону, для Європи та для всього світу? Кожне із цих нагальних питань вимагає відповіді.

Для участі в конференції, як у режимі фізичної присутності, так і в онлайновому форматі необхідно попередньо зареєструватися. Просимо зарані вказати, які саме сесії ви плануєте відвідати. Всі вони відкриті в обох форматах як для учасників, так і для публіки. Наголошуємо, що для кожного з цих форматів треба реєструватися окремо.

Всі сесії відбуватимуться в аудиторії ім. Тсай (Tsai Auditorium, S-010, CGIS South Building). До синхронного перекладу на українську мову можна долучитися у форматі "Зум вебінар".

Програма "Дослідження сучасної України ім. Темертея" (TCUP) Український науковий інститут Гарвардського університету "Деколонізація України: в теорії і на практиці" 2–3 лютого, 2024

П'ятниця, 2 лютого

9:45
Вступне слово

Сергій Плохій (УНІГУ), Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

10:00 – 12:00
Сесія 1: Основні засади деколонізації

Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)
Доповідачі: Тарак Баркаві (Університет ім. Джонса Гопкінса), Марія Соневітскі (Коледж ім. Барда), Катрін Ваннер (Університет штату Пенсильванія / УНІГУ), Кімберлі Сейнт Джуліан-Варнон (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 2: Ширша перспектива: регіональна політика

Модератор: Тімоті Колтон (Гарвардський університет)
Доповідачі: Юджін Фінкель (Університет ім. Джона Гопкінса), Еріка Марат (Університет національної оборони), Норман Неймарк (Стенфорський університет), Йоланта Шиманська (Польський інститут міжнародних відносин)

16:30 – 18:00
Головна промова

Дора Хом'як ("Разом за Україну) Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

Субота, 3 лютого

10:00 – 12:00
Вступне слово (відео запис)

Оксана Маркарова, надзвичайний уповноважений посол України у США

Сесія 3: Політика США по відношенню до України

Модератор: Оксана Шевель (Університет ім. Тафта)
Доповідачі: : Володимир Дубовик (Університет ім. Тафта), Юджін Фішел (Університет ім. Джорджа Мейсона), Мелінда Геарінґ ("Разом"), Бенджамін Шмітт (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 4: Українська внутрішня політика

Модератор: Лена Суржко Гарнед ( Університет штату Пенсильванії, коледж ім. Бегренда)
Доповідачі: Олексій Гончаренко (депутат Верховної Ради України), Володимир Кулик (Стенфорський та Колумбійський Університети), Маріам Найєм (незалежний дослідник), Ольга Скрипник (Кримська правозахисна група)

По закінченню роботи 4-ї сесії – прийняття.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.