На Полтавщині уникають назв вулиць на честь полеглих героїв

20 лютого на засіданні Горішньоплавнівської міської ради ухвалили рішення про перейменування 19 вулиць і 3 провулків міської територіальної громади нейтральними назвами.

Про це повідомили у Горішньоплавнівській громаді.

Депутати назвали вулиці нейтральними назвами не згадавши жодного Героя російсько-української війни чи видатної особистості регіону. На сайті мерії Горішніх Плавнів спробували пояснити свою позицію: 

"Розглядаючи нові варіанти топонімів, комісія вирішила зупинити вибір на нейтральних назвах вулиць, провулків і не використовувати прізвища героїв, загиблих на російсько-українській війні. Щоб уникнути сварок і непорозумінь серед мешканців громади, які сьогодні є недоречними, було прийнято рішення обрати назви, що пов'язані з асоціативними особливостями географічного розташування вулиці чи провулку. При виборі майбутніх назв враховували милозвучність, зручність і легкість вимови", — йдеться у повідомленні. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.