Композитори Києва проти повернення Чайковського до культурної спадщини України

Київські композитори опублікували звернення до президента, Верховної Ради, Кабміну та Мінкульту, у якому обгрунтовують не можливість внесення в культурну спадщину України Петра Чайковського.

Звернення опублікував у Faceboook композитор Андрій Бондаренко.

звернення виникло у відповідь на рішення учасників круглого столу "Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни" повернути до культурної спадщини Чайковського серед інших митців.

Київські композитори наголосили, що його ім'я неможливо повернути Україні, адже воно ніколи не належало до української спадщини: сам композитор сформувався як митець у Росії, не написав жодного твору на українські тексти, натомість писав майже виключно на російські тексти.

А у збереженому листуванні ідентифікував себе як "росіянин у цілковитому розумінні цього слова", щодо українців вживаючи слово "хохол".

"Питання Чайковського  це не тільки питання вивіски в одному із закладів. Це питання збереження нашої ідентичності. Бо з поверненням Чайковського повернеться і весь російський світ, російська мова і цінності. До речі, музика Чайковського — це перше, що окупанти виконали на руїнах ними же зруйнованого драмтеатру в Маріуполі", — зазначає Бондаренко.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.