У Миколаєві оцифрують листівки і фотографії кінця XIX — першої половини XX століття

У Миколаєві оцифрують понад 1000 старих листівок і фотографій кінця 19 — першої половини 20 століття з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Про це повідомили в Миколаївській міській раді.

Проєкт з оцифрування паперових експонатів реалізує Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва.

За словами експерта з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євгена Гомонюка, умовно всі світлини поділяють на родинні, архітектурні та подієві.

"Умовно всі світлини можна поділити на родинні, архітектурні та подієві. Вони ілюструють не лише життя старого міста й портрети тогочасних мешканців, але й демонструють еволюцію розвитку фотографії, як мистецтва, від розкішних фотоательє до вуличного репортажу. А ще це класне джерело для краєзнавчих та етнографічних досліджень. Та ілюстрація тогочасної моди з різними костюмами, зачісками й аксесуарами. Це такий колективний портрет Миколаєва тих часів", – зазначив експерт з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євген Гомонюк.

Співробітники Миколаївського обласного краєзнавчого музею зазначають, що музейна колекція налічує понад 390 000 предметів зберігання. Оцифровані старі поштові листівки і фотографії будуть розміщені на спеціально створеному двомовному сайті. 

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.