У Миколаєві оцифрують листівки і фотографії кінця XIX — першої половини XX століття

У Миколаєві оцифрують понад 1000 старих листівок і фотографій кінця 19 — першої половини 20 століття з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Про це повідомили в Миколаївській міській раді.

Проєкт з оцифрування паперових експонатів реалізує Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва.

За словами експерта з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євгена Гомонюка, умовно всі світлини поділяють на родинні, архітектурні та подієві.

"Умовно всі світлини можна поділити на родинні, архітектурні та подієві. Вони ілюструють не лише життя старого міста й портрети тогочасних мешканців, але й демонструють еволюцію розвитку фотографії, як мистецтва, від розкішних фотоательє до вуличного репортажу. А ще це класне джерело для краєзнавчих та етнографічних досліджень. Та ілюстрація тогочасної моди з різними костюмами, зачісками й аксесуарами. Це такий колективний портрет Миколаєва тих часів", – зазначив експерт з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євген Гомонюк.

Співробітники Миколаївського обласного краєзнавчого музею зазначають, що музейна колекція налічує понад 390 000 предметів зберігання. Оцифровані старі поштові листівки і фотографії будуть розміщені на спеціально створеному двомовному сайті. 

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.