У Миколаєві оцифрують листівки і фотографії кінця XIX — першої половини XX століття

У Миколаєві оцифрують понад 1000 старих листівок і фотографій кінця 19 — першої половини 20 століття з фондів Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Про це повідомили в Миколаївській міській раді.

Проєкт з оцифрування паперових експонатів реалізує Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва.

За словами експерта з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євгена Гомонюка, умовно всі світлини поділяють на родинні, архітектурні та подієві.

"Умовно всі світлини можна поділити на родинні, архітектурні та подієві. Вони ілюструють не лише життя старого міста й портрети тогочасних мешканців, але й демонструють еволюцію розвитку фотографії, як мистецтва, від розкішних фотоательє до вуличного репортажу. А ще це класне джерело для краєзнавчих та етнографічних досліджень. Та ілюстрація тогочасної моди з різними костюмами, зачісками й аксесуарами. Це такий колективний портрет Миколаєва тих часів", – зазначив експерт з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євген Гомонюк.

Співробітники Миколаївського обласного краєзнавчого музею зазначають, що музейна колекція налічує понад 390 000 предметів зберігання. Оцифровані старі поштові листівки і фотографії будуть розміщені на спеціально створеному двомовному сайті. 

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.