ЦДІАК України презентував документальну виставку до 190-річчя з дня народження Володимира Антоновича

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну онлайн виставку до 190-річчя з дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича.

Про це йдеться на сайті ЦДІАК України.

Володимир Антонович – видатний український історик, археолог, етнограф, археограф та один із лідерів "громадівського" руху в Україні.

Народився 6 (18) або 18 (30) січня 1834 року (точна дата народження невідома, оскільки метричний запис про народження не виявлено) у повітовому місті Махнівка Київської губернії (тепер село Хмільницького району Вінницької області). У 16 років закінчив 2-гу Одеську гімназію та за наполяганням матері поступив на медичний факультет Київського університету. Проте у 1856-му Антонович повторно вступив до університету на історико-філологічне відділення, оскільки мав на меті пов'язати своє життя з історичною наукою.

У 1860 році завершив навчання зі ступенем кандидата, почав викладати латинь у 1-й Київській гімназії. Протягом 1864–1880 рр. був головним редактором "Тимчасової комісії для розгляду давніх актів" при Канцелярії київського, подільського й волинського генерал-губернатора. За редакцією Володимира Антоновича вийшло 15 томів "Архіву Південно-Західної Росії". З 1881 року очолював Історичне товариство Нестора-літописця, завідував Нумізматичним музеєм Київського університету, в якому зібрав понад 10 тисяч експонатів.

Авторству Володимира Антоновича належить близько 300 наукових праць з історії українського козацтва, гайдамацького руху, української етнографії, історії Литовської держави, історії церкви. 

Видатна заслуга Антоновича полягає у створенні першої в Україні національної історичної школи (так званої "київської школи"), до якої належали відомі науковці, учні Володимира Антоновича – Михайло Грушевський, Федір Вовк, Олексій Андрієвський, Дмитро Багалій, Микола Дашкевич, Митрофан Довнар-Запольський та інші. 

Вважається засновником української археології як науки, зокрема, вчений розробив нову методику ведення розкопок. Довгі роки досліджував стоянки доби палеоліту, неоліту та середньовіччя, проводив розкопки поселень Трипільської культури. 

Помер Володимир Антонович 8 (21 березня) 1908 року від запалення легень та похований у Києві на Байковому кладовищі.

ЦДІАК України зберігає окремий фонд № 832 документів родини Антоновичів, серед яких є сімейні фотографії, рукописи лекцій вченого, листи тощо. Також на виставці представлені документи з інших фондів архіву, що висвітлюють життя і наукову діяльність історика.

Ознайомитись з виставкою можна за посиланням.

 

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.

"Прощавай, Східна Європо". Уривок із книги Якуба Мікановського

"Прощавай, Східна Європо" — епічна й літературно-документальна сага про розмаїття регіону, який вийшов із моди після розпаду Радянського Союзу. Американський історик та журналіст Якуб Мікановський веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря — від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь — християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краї.