Верховний суд РФ залишив вирок правозахиснику Максиму Буткевичу без змін

Верховний суд Росії залишив вирок українському правозахиснику Максиму Буткевичу без змін - він засуджений до 13 років колонії.

Про це інформує видання "Медіазона" із зали суду.

Максим Буткевич взяв участь у засіданні з відеоконференцзв'язку із СІЗО-1 Луганська. Він розповів, що визнав провину під загрозою тортур.

"Мені було сказано, що якщо я погоджуся, то після засудження мене в стислі терміни поміняють на засудженого військовополоненого ЗС РФ. Серед інших аргументів мені було пояснено, що в разі відмови я буду підданий різним методам фізичного впливу. Деякі методи мені було продемонстровано", - сказав Буткевич.

"Сьогодні те, що на росії називають судом, залишив вирок Максу Буткевичу без змін", - прокоментувала рішення Верховного суду РФ українська правозахисниця, голова організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту "Без кордонів", спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидію мові ворожнечі. Співзасновник "Громадського радіо" та Центру прав людини Zmina.

Буткевич вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 10 липня 2023 року стало відомо, що Максим Буткевич потрапив у російський полон. Окупаційний суд на Луганщині 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти звинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів". 

 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.