Верховний суд РФ залишив вирок правозахиснику Максиму Буткевичу без змін

Верховний суд Росії залишив вирок українському правозахиснику Максиму Буткевичу без змін - він засуджений до 13 років колонії.

Про це інформує видання "Медіазона" із зали суду.

Максим Буткевич взяв участь у засіданні з відеоконференцзв'язку із СІЗО-1 Луганська. Він розповів, що визнав провину під загрозою тортур.

"Мені було сказано, що якщо я погоджуся, то після засудження мене в стислі терміни поміняють на засудженого військовополоненого ЗС РФ. Серед інших аргументів мені було пояснено, що в разі відмови я буду підданий різним методам фізичного впливу. Деякі методи мені було продемонстровано", - сказав Буткевич.

"Сьогодні те, що на росії називають судом, залишив вирок Максу Буткевичу без змін", - прокоментувала рішення Верховного суду РФ українська правозахисниця, голова організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту "Без кордонів", спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидію мові ворожнечі. Співзасновник "Громадського радіо" та Центру прав людини Zmina.

Буткевич вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 10 липня 2023 року стало відомо, що Максим Буткевич потрапив у російський полон. Окупаційний суд на Луганщині 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти звинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів". 

 
Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.