АНОНС: Тематична зустріч з нагоди 160-річчя від дня народження Митрополита Василя Липківського

19 березня у Києві відбудеться тематична зустріч з нагоди 160-річчя від дня народження Митрополита Василя Липківського.

Про це інформує Український інститут національної памʼяті.

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру: Василь Костянтинович Липківський) народився 19 березня 1864 року в с. Попудня (нині – Черкаської обл.). Його становлення й зростання як душпастиря, полеміста і церковного лідера припало на роки Української революції 1917-1921 років. Василь Липківський увійшов у національну історію як реформатор української православної церкви, оборонець української мови, захисник прав вірян. Розстріляний за вироком "трійки" НКВС 27 листопада 1937 року. Канонізований ІІІ-м помісним Собором УАПЦ 1997 року.

Говоритимемо:

  •  чим важливий творчий спадок Василя Липківського для українського сьогодення?
  •  які методи використали російські більшовики для боротьби з українською церквою?
  •  чи усвідомлюємо і розуміємо втрати, яких зазнала українська церква і культура в 1930-х роках?
  •  які захисні механізми пропонував українцям Василь Липківський?

До участі запрошені:

  • Арсен Зінченко, доктор історичних наук, професор, автор книжок "Життя і діяння Митрополита Василя Липківського" і "Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського";
  • Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН Украйни;
  • Андрій Ковальов, речник Генерального штабу ЗСУ, історик, краєзнавець;
  • Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили", кандидат філологічних наук.

Модератор: співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський.

Коли: 19 березня, 17:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.