АНОНС: Тематична зустріч з нагоди 160-річчя від дня народження Митрополита Василя Липківського

19 березня у Києві відбудеться тематична зустріч з нагоди 160-річчя від дня народження Митрополита Василя Липківського.

Про це інформує Український інститут національної памʼяті.

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру: Василь Костянтинович Липківський) народився 19 березня 1864 року в с. Попудня (нині – Черкаської обл.). Його становлення й зростання як душпастиря, полеміста і церковного лідера припало на роки Української революції 1917-1921 років. Василь Липківський увійшов у національну історію як реформатор української православної церкви, оборонець української мови, захисник прав вірян. Розстріляний за вироком "трійки" НКВС 27 листопада 1937 року. Канонізований ІІІ-м помісним Собором УАПЦ 1997 року.

Говоритимемо:

  •  чим важливий творчий спадок Василя Липківського для українського сьогодення?
  •  які методи використали російські більшовики для боротьби з українською церквою?
  •  чи усвідомлюємо і розуміємо втрати, яких зазнала українська церква і культура в 1930-х роках?
  •  які захисні механізми пропонував українцям Василь Липківський?

До участі запрошені:

  • Арсен Зінченко, доктор історичних наук, професор, автор книжок "Життя і діяння Митрополита Василя Липківського" і "Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського";
  • Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН Украйни;
  • Андрій Ковальов, речник Генерального штабу ЗСУ, історик, краєзнавець;
  • Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили", кандидат філологічних наук.

Модератор: співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський.

Коли: 19 березня, 17:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.