АНОНС: У Львові відбудеться вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола

25 березня у Львові відбудеться вечір пам’яті «Чверть століття Україна без В’ячеслава Чорновола».

Про це повідомив народний депутат України 6-ти скликань Ярослав Кендзьор. 

"Близькі друзі і соратники, світлої пам'яті Вячеслава Чорновола, запрошують на щирий спомин про людину, яка понад усе любила Україну і для її відродження віддала усього себе. Хочемо бачити тих, хто за життя Вячеслава розумів його, підтримував і жив його ідеями. Будемо щасливими бачити молодих людей, які народилися після загибелі Чорновола. Зустріч буде особливою. Ми почуємо його і побачимо у різних ситуаціах завдяки моєму відеоархіву", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Кендзьор.

Захід присвячений 25-й річниці загибелі видатного Українця, громадського діяча та політика, голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

Ініційований вечір пам'яті соратниками В'ячеслава Чорновола – Ігорем Калинцем, Михайлом Косівим, Степаном Давимукою, Миколою Горинем, Ореславою Хомик, Ярославом Кендзьором.

Коли: 25 березня, початок о 18.00

Де: Львівський палац мистецтв (м. Львів, вул. Коперника, 17)

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.