АНОНС: У Львові відбудеться вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола

25 березня у Львові відбудеться вечір пам’яті «Чверть століття Україна без В’ячеслава Чорновола».

Про це повідомив народний депутат України 6-ти скликань Ярослав Кендзьор. 

"Близькі друзі і соратники, світлої пам'яті Вячеслава Чорновола, запрошують на щирий спомин про людину, яка понад усе любила Україну і для її відродження віддала усього себе. Хочемо бачити тих, хто за життя Вячеслава розумів його, підтримував і жив його ідеями. Будемо щасливими бачити молодих людей, які народилися після загибелі Чорновола. Зустріч буде особливою. Ми почуємо його і побачимо у різних ситуаціах завдяки моєму відеоархіву", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Кендзьор.

Захід присвячений 25-й річниці загибелі видатного Українця, громадського діяча та політика, голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

Ініційований вечір пам'яті соратниками В'ячеслава Чорновола – Ігорем Калинцем, Михайлом Косівим, Степаном Давимукою, Миколою Горинем, Ореславою Хомик, Ярославом Кендзьором.

Коли: 25 березня, початок о 18.00

Де: Львівський палац мистецтв (м. Львів, вул. Коперника, 17)

 

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".