АНОНС: "Ціна свободи: феномен українських дисидентів"

23 березня у Києві відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук на тему "Ціна свободи: феномен українських дисидентів".

Про це інформує PEN Ukraine.

Мирославу Мариновичу — в'язню сумління радянських часів, правозахисникові, громадському діячеві, раднику ректора Українського католицького університету, президенту Інституту релігії та суспільства УКУ, Почесному президентові Українського ПЕН нещодавно виповнилося 75 років.

"Наша ювілейна розмова присвячена темі прямостояння в умовах тоталітарної системи, феномену українського опору радянських часів, вирішальної ролі дисидентів у збереженні держави. Чи були вони помічені, почуті, прочитані у роки Незалежності? Як сучасна війна оприявнює ідеї, боротьбу, драму цих людей? Як війна вводить світ у "еру ясності та чітких оцінок" і як стає тестом для інституцій, церков, лідерів, правозахисних організацій?" — розповідає Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН.

Коли: 23 березня о 17:00

Де: простір PEN Ukraine, Київ, вул. Лук'янівська, 14а (станція метро "Контрактова площа").

Вхід за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/KbPSKCpqQf4wtGWP6

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.