Усі розділи
Допомогти проекту

У Вінниці покажуть рідкісну платівку із понад 100-річним записом "Щедрика"

Рідкісну платівку 1922 року дослідниця Тіна Пересунько привезла в Україну із США.

22 березня 2024

Про це пише видання "Новини Вінниці" .

Цінний раритет можна буде побачити у неділю, 24 березня, о 14.00 на малій сцені Вінницького театру ім. Садовського під час авторської лекції "Щедрик проти "руського міра"" Тіни Пересунько — дослідниці та популяризаторки історії "Щедрика", засновниці Інституту Леонтовича, наукової співробітниці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук України.

"Зараз в Україні таких платівок лише дві: у моїй приватній колекції та у мого колеги Анатолія Паладійчука із Кам'янця-Подільського", — відзначає дослідниця.

У Вінниці раритет експонуватиметься вперше за сприяння Інституту Леонтовича та агенції Open Music Project.

На концерті у Карнегі-хол 5 жовтня 1922 року "Щедрик" уперше прозвучав у США, після чого був представлений українцями у 150 інших містах 7 країн Північної й Південної Америки. Шедевр Миколи Леонтовича став не лише хітом світових гастролей хору Олександра Кошиця, а й голосом Української Народної Республіки у світі під час боротьби нашої держави за міжнародне визнання і незалежність від росії.

У 1936 році американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до "Щедрика" англійський текст, назвавши пісню Carol of the Bells ("Колядка дзвонів").

 

Теми
Дивіться також
На Вінниччині встановили єдиний у світі пам'ятник сарматському царю Інесмею
У Вінниці проводять археологічні розкопки на території Домініканського монастиря
У мережу виклали унікальний план Вінниці та передмість ХІХ століття
У Вінниці оцифрують та дослідять документи Вінницького магістрату
Музей Вінниці поповнився унікальною колекцією документів працівника дипмісії УНР
Тексти

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.
13 квітня 2026 — Олександр Скрипник

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.
30 березня 2026 — Сергій Павленко

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.
26 березня 2026 — Олександр Скрипник

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.
26 березня 2026 — Мацей Ґурний
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
21 квітня, 08:58

На Волині на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька розпочали пошукові роботи

20 квітня, 21:10

АНОНС: Лекція Володимира В'ятровича "Слава не поляже. Як Україна повертала пам'ять про УПА"

20 квітня, 10:26

АНОНС: Розмова "Пам'ять під час війни: як молодь вшановує полеглих побратимів і посестер"

20 квітня, 09:55

АНОНС: У Музеї Голодомору відбудеться презентація збірника "Теперішні труднощі швидко забудуться"

Всі новини