У Вінниці покажуть рідкісну платівку із понад 100-річним записом "Щедрика"

Рідкісну платівку 1922 року дослідниця Тіна Пересунько привезла в Україну із США.

Про це пише видання "Новини Вінниці" .

Цінний раритет можна буде побачити у неділю, 24 березня, о 14.00 на малій сцені Вінницького театру ім. Садовського під час авторської лекції "Щедрик проти "руського міра"" Тіни Пересунько — дослідниці та популяризаторки історії "Щедрика", засновниці Інституту Леонтовича, наукової співробітниці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук України.

"Зараз в Україні таких платівок лише дві: у моїй приватній колекції та у мого колеги Анатолія Паладійчука із Кам'янця-Подільського", — відзначає дослідниця.

У Вінниці раритет експонуватиметься вперше за сприяння Інституту Леонтовича та агенції Open Music Project.

На концерті у Карнегі-хол 5 жовтня 1922 року "Щедрик" уперше прозвучав у США, після чого був представлений українцями у 150 інших містах 7 країн Північної й Південної Америки. Шедевр Миколи Леонтовича став не лише хітом світових гастролей хору Олександра Кошиця, а й голосом Української Народної Республіки у світі під час боротьби нашої держави за міжнародне визнання і незалежність від росії.

У 1936 році американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до "Щедрика" англійський текст, назвавши пісню Carol of the Bells ("Колядка дзвонів").

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.