У Вінниці покажуть рідкісну платівку із понад 100-річним записом "Щедрика"

Рідкісну платівку 1922 року дослідниця Тіна Пересунько привезла в Україну із США.

Про це пише видання "Новини Вінниці" .

Цінний раритет можна буде побачити у неділю, 24 березня, о 14.00 на малій сцені Вінницького театру ім. Садовського під час авторської лекції "Щедрик проти "руського міра"" Тіни Пересунько — дослідниці та популяризаторки історії "Щедрика", засновниці Інституту Леонтовича, наукової співробітниці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук України.

"Зараз в Україні таких платівок лише дві: у моїй приватній колекції та у мого колеги Анатолія Паладійчука із Кам'янця-Подільського", — відзначає дослідниця.

У Вінниці раритет експонуватиметься вперше за сприяння Інституту Леонтовича та агенції Open Music Project.

На концерті у Карнегі-хол 5 жовтня 1922 року "Щедрик" уперше прозвучав у США, після чого був представлений українцями у 150 інших містах 7 країн Північної й Південної Америки. Шедевр Миколи Леонтовича став не лише хітом світових гастролей хору Олександра Кошиця, а й голосом Української Народної Республіки у світі під час боротьби нашої держави за міжнародне визнання і незалежність від росії.

У 1936 році американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до "Щедрика" англійський текст, назвавши пісню Carol of the Bells ("Колядка дзвонів").

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".