На Вінниччині встановили єдиний у світі пам'ятник сарматському царю Інесмею

На Вінниччині поблизу м. Ямпіль встановили єдиний у світі пам'ятник сарматському царю Інесмею.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова ГО "Туристична Ямпільщина" Мирослава Марченко.

"Сьогодні ми повертаємося до пошуків свого коріння, пізнання нашої минувшини, якою Україна була раніше, і звідки дух козацький. 1984 року неподалік від Ямполя, біля села Пороги було знайдено могилу сарматського царя Інесмея з багатющою колекцією сарматського золота. Ми вирішили, що така цікава історія має стати підґрунтям для створення цікавої туристичної локації нашого краю, і запропонували нашому відомому подільському скульптору Миколі Крижанівському створити пам'ятник царю Інесмею", – повідомила Марченко.

За її словами, пам'ятник царю Інесмею встановили за 3 км від Ямполя, поблизу с. Пороги. Він стане локацією багатьох туристичних маршрутів, зокрема, одного з найпопулярніших – "Велосипедом по південному Поділлю".

Створення пам'ятника профінансував Фонд родини Загорій. Цей проєкт підтримала і Ямпільська міська рада, надавши матеріал для його виготовлення і забезпечивши благоустрій території навколо місця його розташування.

Як повідомив автор пам'ятника скульптор Микола Крижанівський, коли в прадавньому кургані було розкрито поховання сарматського царя Інесмея, при ньому був меч акінак, лук, стріли та карбовані срібні монети із його профілем. Про належність до царського роду свідчила золота гривня із таньґою, котрі носили лише царі.

"Пропозиція створити пам'ятний знак саме перед селом Пороги при виїзді із Ямполя лягла на душу – як обов'язок мистця творити у годину світоглядної війни за незалежність і право бути на цій землі. Адже були у нас і царі, і воїни, бо ми ж є нащадки достойного вільного роду з давен, коли московських ординців не існувало, а князями сарматськими титулували себе наші славні гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа", – написав Крижанівський.

Це вже другий унікальний пам'ятник, встановлений на Ямпільщині. 2019 року у с. Оксанівка встановили ще один унікальний пам'ятник – річковій дністровській мідії, споживання якої рятувало місцевих людей від смерті під час голоду після Другої світової війни.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.