АНОНС: В Ужгороді відбудеться Міжнародний музейний форум

26-28 червня 2024 року в Ужгороді відбудеться ІІ Міжнародний музейний форум.

Про це повідомляє Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

До участі запрошують керівників, наукових співробітників музеїв України та зарубіжжя, науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників державних органів влади та громадських організацій, чия діяльність повʼязана із музейною справою.
 
Форум проведуть у формі дискусійних панелей (секцій) за наступними напрямками:
  • Історія створення та перспективи розвитку музеїв.
  • Принципи організації, формування експозицій та фондових колекцій музеїв.
  • Актуальні проблеми фондової та реставраційної роботи в умовах російської агресії.
  • Музейні експедиції, нові надходження, зміни у виставково-експозиційній роботі в умовах війни.
  • Диджиталізація музейних колекцій, цифрові проєкти у музейній сфері як форма збереження пам'яток старовини.
  • Науково-просвітницька діяльність музеїв: історія та нові форми роботи в умовах війни.
  • Міжнародна підтримка України: культурний аспект.
Умови участі: заповнити анкету учасника та подати матеріали до збірника на електронну пошту (uzhgorodskansen@gmail.com).
Робочі мови – українська та офіційні мови ЄС. Форма участі – змішана (онлайн та офлайн).
Дедлайн подачі заявок – 03 червня 2024 року.

У 2023 році Міжнародна асоціація "Скансени Карпат" започаткувала щорічний Міжнародний музейний форум "Сучасний музейний простір і виклики сьогодення", який вперше провели у Чернівцях.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".