АНОНС: В Ужгороді відбудеться Міжнародний музейний форум

26-28 червня 2024 року в Ужгороді відбудеться ІІ Міжнародний музейний форум.

Про це повідомляє Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

До участі запрошують керівників, наукових співробітників музеїв України та зарубіжжя, науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників державних органів влади та громадських організацій, чия діяльність повʼязана із музейною справою.
 
Форум проведуть у формі дискусійних панелей (секцій) за наступними напрямками:
  • Історія створення та перспективи розвитку музеїв.
  • Принципи організації, формування експозицій та фондових колекцій музеїв.
  • Актуальні проблеми фондової та реставраційної роботи в умовах російської агресії.
  • Музейні експедиції, нові надходження, зміни у виставково-експозиційній роботі в умовах війни.
  • Диджиталізація музейних колекцій, цифрові проєкти у музейній сфері як форма збереження пам'яток старовини.
  • Науково-просвітницька діяльність музеїв: історія та нові форми роботи в умовах війни.
  • Міжнародна підтримка України: культурний аспект.
Умови участі: заповнити анкету учасника та подати матеріали до збірника на електронну пошту (uzhgorodskansen@gmail.com).
Робочі мови – українська та офіційні мови ЄС. Форма участі – змішана (онлайн та офлайн).
Дедлайн подачі заявок – 03 червня 2024 року.

У 2023 році Міжнародна асоціація "Скансени Карпат" започаткувала щорічний Міжнародний музейний форум "Сучасний музейний простір і виклики сьогодення", який вперше провели у Чернівцях.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.