Віднайдено могилу полковника Армії УНР Івана Дубового

У Франції віднайшли могилу полковника Армії УНР Івана Дубового.

Про це сповістив історик Юрій Юзич.

" Знайшли!!! Могилу легендарного полковника Армії УНР Івана Дубового. Після багатох років пошуків, з ризиком що могилу вже ліквідовано. Було відомо, що багаторічний очільник Ордену Лицарів Залізного Хреста то Товариства Запорожців (читай - ветеранів копусу Болбочана) помер у Франції. Де саме - невідомо. На велике здивування могила гарно збережена і доглянута. Ймовірно родиною дружини - Джозефіни", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Юзич.

Юрій Юзич висловив подяку Мар'яні Громиш, яка провела розвідку безпосередньо на місці та підвердила збереження могили Івана Дубового.

Іван Дубовий родом із Чернігівщини. Закінчив Ніжинське комерційне училище та Миколаївське інженерне училище. З лютого 1918 р. — командир сотні ім. І. Мазепи 2-го Запорізького куреня військ Центральної Ради. З початку березня 1918 р. — командир 2-го куреня 2-го Запорізького полку Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З листопада 1918 р, після протигетьманського повстання, — комендант Харкова. З грудня 1918 р. — командир 2-го Запорізького, а потім — 2-го Мазепинського полку 1-ї Республіканської дивізії Дієвої армії УНР.

З  квітня 1919 р. — командувач Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. 16 квітня 1919 повів залишки запорожців через Румунію на з'єднання з основними частинами Армії УНР. З кінця травня 1919 р. — командир 20-го Запорізького пішого ім. І. Мазепи полку Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: командир збірної бригади Запорізької дивізії, що складалася з піших полків Запорізького корпусу. У 1921–1922 рр. — командир 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР.

З 1923 року жив на еміграції у Франції. У 1932–1938 рр. очолював у Франції "Товариство Запорожців" та Союз лицарів Залізного Хреста. 

 

Теми

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.