У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької

У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також архіви відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

Про це повідомили у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.

Подарувала техніку вартістю понад 200 тисяч австрійська організація "Restauratоren ohne Grenzen" (Реставратори без кордонів). Було придбано камеру і об'єктив, комп'ютер, мережеві сховища та жорсткі диски.

"Для нас це дуже радісна подія! Завдяки цій техніці ми зможемо не лише зберегти культурну спадщину для наступних поколінь, але і удоступнити цифрові копії для дослідників", - зазначив директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин.

Ініціаторкою співпраці музею та австрійської організації стала українська композиторка Алла Сіренко, очільниця "The Ukrainian Cultural Association in the UK" (Української культурної асоціації у Великій Британії). Передача техніки з Австрії в Україну була здійснена за сприяння Почесного консульства Австрії у Львові, Австрійського бюро кооперації у Львові (Kooperationsbüro Lemberg) та австрійського диригента Парвіза Ях'яві.

У музейній колекції міститься понад 25 тисяч одиниць: це, зокрема, особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також відомих музикантів – Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.