У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької

У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також архіви відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

Про це повідомили у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.

Подарувала техніку вартістю понад 200 тисяч австрійська організація "Restauratоren ohne Grenzen" (Реставратори без кордонів). Було придбано камеру і об'єктив, комп'ютер, мережеві сховища та жорсткі диски.

"Для нас це дуже радісна подія! Завдяки цій техніці ми зможемо не лише зберегти культурну спадщину для наступних поколінь, але і удоступнити цифрові копії для дослідників", - зазначив директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин.

Ініціаторкою співпраці музею та австрійської організації стала українська композиторка Алла Сіренко, очільниця "The Ukrainian Cultural Association in the UK" (Української культурної асоціації у Великій Британії). Передача техніки з Австрії в Україну була здійснена за сприяння Почесного консульства Австрії у Львові, Австрійського бюро кооперації у Львові (Kooperationsbüro Lemberg) та австрійського диригента Парвіза Ях'яві.

У музейній колекції міститься понад 25 тисяч одиниць: це, зокрема, особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також відомих музикантів – Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.