У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької

У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також архіви відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

Про це повідомили у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.

Подарувала техніку вартістю понад 200 тисяч австрійська організація "Restauratоren ohne Grenzen" (Реставратори без кордонів). Було придбано камеру і об'єктив, комп'ютер, мережеві сховища та жорсткі диски.

"Для нас це дуже радісна подія! Завдяки цій техніці ми зможемо не лише зберегти культурну спадщину для наступних поколінь, але і удоступнити цифрові копії для дослідників", - зазначив директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин.

Ініціаторкою співпраці музею та австрійської організації стала українська композиторка Алла Сіренко, очільниця "The Ukrainian Cultural Association in the UK" (Української культурної асоціації у Великій Британії). Передача техніки з Австрії в Україну була здійснена за сприяння Почесного консульства Австрії у Львові, Австрійського бюро кооперації у Львові (Kooperationsbüro Lemberg) та австрійського диригента Парвіза Ях'яві.

У музейній колекції міститься понад 25 тисяч одиниць: це, зокрема, особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також відомих музикантів – Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.