АНОНС: Виставка "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть"

16 квітня в Музеї книги і друкарства України видавництво "Дух і Літера" відкриває виставку "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть".

Про це інформує видавництво "Дух і Літера".

Основною спеціалізацією видавництва є видання книжок нон-фікшн. Відвідувачі зможуть ознайомитися з добірками книг з філософії, історії, літературознавства, мистецтвознавства, соціології, культурології, права тощо. Зокрема, будуть представлені видання: "Європейський словник філософій", а також серії християнських книг та бібліотеки юдаїки, серії "Постаті культури", "Бібліотека спротиву, бібліотека надії", мистецькі альбоми, книжки для дітей.

В експозиції, окрім книг, будуть представлені унікальні документи, фотографії, автографи Мирослава Поповича, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Януша Корчака, Василя Стуса, Михайла Брайчевського, Шолом-Алейхема та інших. На виставці також можна буде побачити оригінальні мистецькі твори знаних українських художників — партнерів видавництва: Галини Григор'євої, Івана Остафійчука, Пінхаса (Павла) Фішеля, Якима Левіча, Бориса Єгіазаряна та інших.

Під час виставки буде презентовано не тільки історію, а й сьогодення видавництва – книги, над якими працюємо.

Під час роботи виставки заплановані такі події:

Вечір до 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова — фільми, мистецькі твори, книги про режисера (Юрій Морозов, Сергій Тримбач);

Сильвестрівський вечір — музика композитора, книги про нього, фільм Сергія Буковського "Валентин Сильвестров" (Костянтин Сігов, Алла Вайсбанд);

Презентація віртуального музею єврейської історії та культури (Леонід Фінберг, Маргарита Єгорченко);

Вечір Шолом Алейхема – показ документального фільму режисера Дормана про нього та презентація книги Джеремі Даубера "Світи Шолом-Алейхема" (Юлія Шекет, Тетяна Непипенко);

Зустріч та діалог про творчість українських дисидентів, представлення їхніх архівів, публікацій про життя та творчість (Юлія Кравченко, Данило Антонюк). Тарас Компаніченко співатиме пісні на слова Василя Стуса;

Представлення серії книг "Постаті Культури" за участі авторів: Марти Дзюби, Катерини Рапай, Андрія Пучкова, Сергія Тримбача та сестер Галини і Лесі Тельнюк;

Презентація дитячих книжок та проєктів видавництва, а саме: віртуальної бібліотеки "Читаймо", книг Оскара Бреніф'є, книжок про кота Бучика (Наталія Степанчук, Олена Фінберг);

Коли: відкриття відбудеться 16 квітня о 17.00

Де: Музей книги і друкарства України (м. Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9)

Виставка триватиме до 16 червня 2024 року.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.