Киян закликають підтримати петицію щодо усунення Булгакова з публічного простору

У Києві громадські активісти закликають підтримати петицію щодо усунення Михайла Булгакова з публічного простору столиці.

Про це йдеться у петиції на сайті Київської міської ради.

Автор петиції голова правління благодійного фонду "Героїка" та член правління Національного українського молодіжного об'єднання Олег Слабоспицький.

"Прошу КМДА, КМВА, Київську міську раду здійснити організаційно-правові заходи щодо повного усунення (демонтажу) з публічного простору пам'ятника М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), меморіальної дошки М. А. Булгакову (Андріївський узвіз, 13), перейменування та зміни експозиції філії комунального Музею історії міста Києва – Літературно-меморіального музею М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13).

Прошу врахувати, що Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики визнала усі об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені російському письменнику М. А. Булгакову (1891-1940), символікою російської імперської політики згідно з фаховим висновком від 27.03.2024.

Наявність у публічному просторі міста Києва меморіальної дошки, пам'ятника та музею М. А. Булгакова є порушенням Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" і несе за собою відповідальність згідно з чинним законодавством", – пише Слабоспицький.

На момент публікації новини петиція зібрала 4 579 підписів із 6 000 необхідних.

Підписати петицію можна за посиланням у додатку "Київ цифровий".

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.