Яким буде меморіал Героїв України у Львові

У Львові оголосили переможців архітектурного конкурсу на найкращий проєкт Меморіального комплексу військових поховань Героїв України.

Про це повідомила пресслужба ЛМР.

Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького – Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. 

Надмогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю. На надгробному камені, згідно з проєктом, буде місце для фотографії та імені з роками життя військового. Крім того, буде місце для розміщення квітів та лампадок. А збоку біля могил облаштують місця для сидіння.

Окрім зони поховань там планують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для поховання урн з прахом. До колумбарію можна буде спуститися як сходами, так і пандусом.

"На передній частині комплексу біля вулиці Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї," — каже автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.

За задумом архітекторів січення граней Монументу невідомому воїну буде нагадувати щит, а зелень на ньому буде символізувати цвіт нації — військових, які загинули, захищаючи країну. Також на площі планують розмістити плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, які воювали за Україну. Там облаштують місце для покладання квітів. В кінці "Марсового поля" залишать хрест на честь Української галицької армії. Поруч буде молитовна споруда.

"Ми обрали проєкт, де в центрі є поховання Героїв – це основний елемент, який ніщо не може затьмарити. З точки зору самих поховань, надмогильних споруд – тут все дотримано досить коректно. Є козацький хрест, є альтернативна версія цього поховання для нехристиян, є можливість дістатися до будь-якого місця поховання на кріслі колісному. Мабуть, з точки зору вирішення самої зони поховань – це найбільш коректний з усіх поданих", — говорить головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Проєкт ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства і з якими напередодні зустрічались архітектори.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.