Музею Голодомору передали ікону з пошкодженого обстрілами храму на Сумщині

Музею Голодомору передали ікону "Охтирська Богородиця" — одну з найбільш шанованих ікон Слобожанщини.

Про це повідомив Музей Голодомору.

Артефакт прибув до нас із селища Велика Писарівка, що на Сумщині, а ініціатором передачі став Андрій Пасюга — учасник АТО у 2014 — 2015 роках, а зараз – священник у храмі святого Миколая ПЦУ.

Храм зазнав серйозних руйнувань унаслідок російських обстрілів на початку березня 2024 року: усі вікна вибиті, пошкоджені інтер'єри – впала гіпсокартонова стеля. Храм новий, збудований у 2010-х роках, проте хто передав ікону до храму достеменно не відомо: священник каже, що старші люди часто приносять родинні артефакти до церкви, щоб ті зберігалися у гідному місці.

Ікона, понівечена унаслідок обстрілу, є свідком людських молитов, радощів та печалей, але водночас — і свідком великого злочину рф проти українського народу. Переживши роки лихоліть, старовинний образ, виконаний на дерев'яній дощечці, ледь не був втрачений через навалу новітніх російський варварів. Для росії немає нічого святого — це факт, що не потребує доведення. Тож отець Андрій вирішив, що іконі безпечніше буде в нашому музеї. Дякуємо за довіру! Збережемо цей артефакт як доказ сучасних злочинів путінської росії.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.