Конфісковані у Медведчука картини закликають передати до музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики та низка фахівців закликали передати до українських музеїв картини, конфісковані в екснардепа Віктора Медведчука, які Агентство з розшуку та менеджменту активів виставило на продаж.

Про це йдеться в заяві міністерства.

"МКІП просить провести експертизу робіт, вилучених у Віктора Медведчука, та передати цінні твори до українських музеїв, чиї колекції постраждали внаслідок війни або були викрадені під час окупації. Адже культурна цінність цих творів мистецтва може значно перевищувати економічну", — йдеться в заяві міністерства.

19 квітня Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про початок конкурсу та визначила дату оголошення переможця — 9 травня 2024 року. Це рішення прийняли на засіданні Комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, до складу якої входять представники АРМА, Міністерства юстиції України та Міністерства економіки України.

Проте, заступник голови комісії Станіслав Петров повідомив, що якщо в колекції виявлять картини, що становлять культурну цінність для держави, Агентство може прийняти рішення призупинити процедуру їх продажу. 

Вилучені у 2022 році картини Медведчука весь цей час зберігаються в окрему приміщенні Національного художнього музею, відповідно до необхідних умов й температурного режиму.  

Проти виставлення картин на продаж виступили й низка українських мистецтвознавців. Зокрема, мистецтвознавиця, кураторка, авторка книг про українське мистецтво Діана Клочко написала на своїй сторінці у Фейсбук:

"Як відомо, мистецтво у нас, що в музейних збірках, що у публічних просторах, належить Мінкульту. Яке також, як оператор усього музейного фонду країни, я думаю, має право придбати для українського народу певні артефакти. Не все ж надавати і забирати статус "пам'ятки", колись треба і про власне пам'ятки подбати. Наприклад, про фрагмент Біблії Гутерберга, який зрадник медведчук так широко і пишно анонсував у 2020 році, але нікому з медіа чи фахівців не показав. От і було б добре усім зацікавленим нарешті цей безцінний фрагмент бодай побачити".

Ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк назвала це рішення "аукціоном небаченої щедрості" і звернула увагу, що АРМА не оприлюднює повного переліку картин із колекції Медведчука, яку збирається виставити на продаж.

Нагадаємо, у 2022 році правоохоронці наклали арешт на 264 картини Віктора Медведчука. До його колекції належать роботи Івана Айвазовського, Володимира Орловського, твори закарпатських митців XX століття Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка й Адальберта Ерделі, а також ікони з бурштину та бісеру. За рішенням суду, їх передали в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів для реалізації, яке готує їх до продажу. Зараз ці твори тимчасово зберігаються в Національному художньому музеї.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.