Арку дружби народів необхідно демонтувати. УІНП пояснив висновок Експертної комісії

Наприкінці березня 2024 року в Експертній комісії УІНП заявили, що Арка дружби народів в Києві належить до символіки російської імперської політики тапідлягає повному демонтажу.

Про це йдеться на сайті УІНП.

У своєму фаховому висновку члени Експертної комісії відзначили, що монумент на честь так званого "возз'єднання України з Росією" було встановлено у 1982 році у ході підготовки до відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року.

Частину монумента (двофігурну композицію робітників українця та росіянина) демонтували наприкінці квітня 2022 року рішенням міської влади Києва. Водночас інші елементи монументального комплексу – крім самої Арки, також стела з багатофігурною композицією, що символізує Переяславську раду 1654 року, залишилися без змін. Крім перейменування на Арку Свободи українського народу, міська влада не вжила заходів для справжнього переозначення Арки і трансформації простору довкола неї, щоб він не транслював радянські та російські ідеологеми.

Експертна комісія відзначила, що втілений у монументальному комплексі  "Арка дружби народів" міф про "возз'єднання" двох "братніх" народів не відповідає історичним реаліям, у радянські часи цей міф використовувався для обґрунтування "віковічного прагнення українського народу возз'єднатися з російським". Зараз цей міф слугує для підтримки російських територіальних претензій і пропаганди, що має на меті змінити уявлення українців про свою історію та державність.

Тому комісія ухвалила фаховий висновок про належність об'єкта до символіки російської імперської політики, відтак необхідність його демонтажу.

Коли та в який спосіб буде враховано висновок Експертної комісії, вирішуватиме міська влада та Міністерство культури й інформаційної політики. Загалом питання щодо трансформації простору на місці розташування цього монументального комплексу повинно розглядатися на основі широкого суспільного діалогу  з участю громади та експертного середовища.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.