АНОНС: "Ціна свободи: феномен українських дисидентів"

23 березня у Києві відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук на тему "Ціна свободи: феномен українських дисидентів".

Про це інформує PEN Ukraine.

Мирославу Мариновичу — в'язню сумління радянських часів, правозахисникові, громадському діячеві, раднику ректора Українського католицького університету, президенту Інституту релігії та суспільства УКУ, Почесному президентові Українського ПЕН нещодавно виповнилося 75 років.

"Наша ювілейна розмова присвячена темі прямостояння в умовах тоталітарної системи, феномену українського опору радянських часів, вирішальної ролі дисидентів у збереженні держави. Чи були вони помічені, почуті, прочитані у роки Незалежності? Як сучасна війна оприявнює ідеї, боротьбу, драму цих людей? Як війна вводить світ у "еру ясності та чітких оцінок" і як стає тестом для інституцій, церков, лідерів, правозахисних організацій?" — розповідає Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН.

Коли: 23 березня о 17:00

Де: простір PEN Ukraine, Київ, вул. Лук'янівська, 14а (станція метро "Контрактова площа").

Вхід за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/KbPSKCpqQf4wtGWP6

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.