АНОНС: "Ціна свободи: феномен українських дисидентів"

23 березня у Києві відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук на тему "Ціна свободи: феномен українських дисидентів".

Про це інформує PEN Ukraine.

Мирославу Мариновичу — в'язню сумління радянських часів, правозахисникові, громадському діячеві, раднику ректора Українського католицького університету, президенту Інституту релігії та суспільства УКУ, Почесному президентові Українського ПЕН нещодавно виповнилося 75 років.

"Наша ювілейна розмова присвячена темі прямостояння в умовах тоталітарної системи, феномену українського опору радянських часів, вирішальної ролі дисидентів у збереженні держави. Чи були вони помічені, почуті, прочитані у роки Незалежності? Як сучасна війна оприявнює ідеї, боротьбу, драму цих людей? Як війна вводить світ у "еру ясності та чітких оцінок" і як стає тестом для інституцій, церков, лідерів, правозахисних організацій?" — розповідає Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН.

Коли: 23 березня о 17:00

Де: простір PEN Ukraine, Київ, вул. Лук'янівська, 14а (станція метро "Контрактова площа").

Вхід за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/KbPSKCpqQf4wtGWP6

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.