Українська вільна академія наук передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року в Україну

Українська вільна академія наук (УВАН) передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року до Національного історичного музею України.

Про це повідомив український політик і дипломат Ігор Осташ.

"Навіть під час війни українські культурні цінності повертаються в Україну. Сьогодні подякував Президенту УВАН Оресту Цапу за це рішення. Він висловив бажання приїхати на офіційну передачу до Києва особисто.Шануючи нашу військову історію, переможемо у війні сучасній!", - йдеться у повідомленні.

У колекції, яку УВАН передасть до Національного історичного музею України - військові прапори, нагороди, герби, посмертна маска Симона Петлюри та інші артефакти.

Українська вільна академія наук була заснована в місті Аугсбурзі (Німеччина) у 1945 році. Сьогодні функціонує дві окремі організації–правонаступниці УВАН — УВАН у США і УВАН у Канаді.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.