З'явилася петиція про присвоєння звання Героя України учаснику вертолітних місій у заблокований Маріуполь Клепікову Олександру

Триває збір підписів для присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) учаснику вертолітних місій у заблокований Маріуполь - сержанту ГУР МО Клепікову Олександру.

Про це йдеться на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Клепіков Олександр Сергійович, позивний "Борян" - уродженець Сімферополя. Учасник Революції Гідності та супротиву анексії Криму 2013—2014 років, морський піхотинець 1 ОБМП (Феодосія), сержант ГУР МО, брав участь в повітряних операціях ГУР МО в окупований Маріуполь.

Навесні 2014 року після окупації рідного півострову Олександр одразу став на захист Батьківщини та присвятив себе військовій справі. Доброволець першого складу новоствореного батальйону "Азов".

Заступник командира розвідувального взводу 1 окремого Феодосійського батальйону морської піхоти, за час служби у батальйоні проходив навчання закордоном.

Учасник бойових дій на сході України: звільнення міста Маріуполь 2014 року, бої за Новий Світ, Гранітне, штурми Марʼїнки, перша та друга операції у Широкино в 2015, Водяне, Гнутове, Талаківка, Піски. За його плечима багато успішних завдань та ліквідованих ворогів.

Повномасштабну війну Олександр зустрів в Миколаєві. Стрімке просування противника через Херсонську область потребували швидкого реагування. З першими вибухами в місті, Олександр вступив до лав Сил Оборони, по задачі Військової Адміністрації займався облаштуванням оборонних позицій в "урядовому кварталі" після чого у складі Сил Оборони брав участь у відбитті атак на підступах до Миколаєва з Херсонського напряму та диверсійних операціях в Миколаївській області, в результаті чого було взято в полон перші групи противника.

У березні 2022 року разом з побратимом сержантом Гавриленко Іваном Михайловичем (кавалер Ордену "За Мужність") боронили Київщину вже у складі 10-го загону ГУР МО України, брали участь в засадних та диверсійних діях в тилу ворога.

Після блокади Маріуполя, Олександр Клепіков разом з побратимами сержантом Гавриленко Іваном та капітаном Боровицьким Назаром (Герой України посмертно) у складі екіпажу гелікоптерів Мі-24/Мі-8 неодноразово здійснювали безпрецедентні та вкрай небезпечні вильоти до Маріупольського гарнізону, оточеного ворогом заводу "Азовсталь". На їх рахунку перші успішні авіа-прориви з підкріпленням, медикаментами, засобами зв'язку, озброєнням та врятовані життя важкопоранених.

Вранці 5 квітня 2022 року Олександр Клепіков у складі групи евакуації вилетів на допомогу гелікоптеру, який повертався з Маріуполя і подав сигнал SOS. На превеликий жаль, борт, на якому перебував розвідник-спецпризначенець Олександр, росіяни також підбили.

Максимально вмотивований, професіонал своєї справи, Клепіков Олександр усвідомлював всі ризики та надважливість вертолітних місій в умовах повного оточення Маріуполя.

Олександр присвятив своє життя захисту України, здійснив безліч героїчних вчинків та нагороджений:

- За звільнення Маріуполя, відзначено знаком - "ЗАХИСНИК МАРІУПОЛЯ" (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 листопада 2015 р. №2496 о/с);

- Президентською відзнакою за участь в АТО;

- Почесним нагрудним знаком "За взірцевість у військовій службі" (наказом начальника Ген.штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України від "29".05.2015 р. N 318);

- Знаком за висадку десанту;

- Почесною відзнакою - "За оборону Миколаєва" (ПОСМЕРТНО №0058 розпорядженням Миколаївського міського голови Nº 226р від 26.09.23);

- Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (ПОСМЕРТНО Серія ОК Nº 093022 указом Президента України від "24" серпня 2023 року Nº 516/2023.)

За виняткову звитягу, самопожертву та героїзм, ми (громадяни України, друзі та побратими) просимо: присвоїти Клепікову Олександру Сергійовичу найвище почесне звання Держави Герой України із врученням ордена "Золота зірка"... посмертно.

Підпишіть петицію за посиланням.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".