АНОНС: Публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків»

У Музеї Голодомору відбудеться публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків», присвячений до 80-х роковин тотальної депортації комуністичним режимом кримських татар з Батьківщини.

Про це повідомили в УІНП.

Основні спікери публічного діалогу:

  • Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Голодомору;
  • Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.

Під час заходу планується обговорення тем:

  • Геноцид кримськотатарського народу: тотальна депортація та насильницьке утримання в місцях висилки;
  • Визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом у світі: проблеми і досягнення".

"Під час Другої світової війни Крим зазнав етнічних чисток та геноцидів з боку обох тоталітарних режимів – комуністичного та нацистського. Але злочин проти кримськотатарського народу займає серед них особливе місце, – каже Андрій Іванець. – Велика кількість українців у сталінському СРСР зазнали депортацій, втім, навіть на тлі цих масових злочинів насильницьке виселення корінного народу з Криму є особливо цинічним. Під час діалогу ми обговоримо, як і чому проти кримських татар було вчинено геноцид, важливим елементом якого є його замовчування. Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв розкаже про те, як просувається процес визнання депортації корінного народу Криму геноцидом державами світу".

Коли: 17 травня 2024 року, в п'ятницю, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Організатори заходу: Національний музей Голодомору-геноциду; ГО "Кримськотатарський Ресурсний Центр"; Український інститут національної пам'яті.

18–20 травня 1944 р. влада СРСР виселила з Криму понад 190 тис. кримських татар, абсолютну більшість серед яких складали жінки, діти та старші люди. Пізніше близько 10 тис. кримських татар були демобілізовані з армії СРСР і також направлені у місця висилки. У перші роки депортації загинуло, за різними оцінками, від 20 до 46% кримських татар. Масове повернення їх у Крим почалося лише наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. У наступні роки три інші держави також кваліфікували цей злочин як геноцид.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.