На Чернігівщині відбулася презентація книги "Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба"

15 травня у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулася презентація книги "Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба".

Про це пише Мynizhyn.com.

Збірка матеріалів присвячена життю та діяльності активної учасниці дисидентського руху 1960-1970-х років Лесі Коцюби та справі передавання за кордон статті Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація".

"Пам'ять про таких людей обов'язково треба зберігати, тому що завдяки таким людям живе Україна. Легко говорити про Україну там, де всі тебе підтримують, а дуже важко було в тих умовах говорити про Україну, коли іде русифікація, іде насадження комуністичної ідеології і щось таке сказати, а тим більше зробити, як це зробила Леся Йосипівна це була потрібна дуже велика мужність", — зауважив один із редакторів-укладачів книги Євген Луняк.

Леся Коцюба — українська вчена в галузі фольклористики, педагогиня, учасниця дисидентського руху в Україні 1960-1970-х років, працювала на кафедрі української мови Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя, зазнала переслідувань, була змушена звільнитися.

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.