На Чернігівщині відбулася презентація книги "Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба"

15 травня у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулася презентація книги "Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба".

Про це пише Мynizhyn.com.

Збірка матеріалів присвячена життю та діяльності активної учасниці дисидентського руху 1960-1970-х років Лесі Коцюби та справі передавання за кордон статті Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація".

"Пам'ять про таких людей обов'язково треба зберігати, тому що завдяки таким людям живе Україна. Легко говорити про Україну там, де всі тебе підтримують, а дуже важко було в тих умовах говорити про Україну, коли іде русифікація, іде насадження комуністичної ідеології і щось таке сказати, а тим більше зробити, як це зробила Леся Йосипівна це була потрібна дуже велика мужність", — зауважив один із редакторів-укладачів книги Євген Луняк.

Леся Коцюба — українська вчена в галузі фольклористики, педагогиня, учасниця дисидентського руху в Україні 1960-1970-х років, працювала на кафедрі української мови Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя, зазнала переслідувань, була змушена звільнитися.

 

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".